Зелені зони міст на варті прохолоди

Скільки парків, скверів та бульварів у Києві? Які види дерев у спеку найактивніше поглинають вуглекислий газ з повітря та мають більший охолоджувальний ефект? Чи готова українська нормативно-правова база з питань утримання міських зелених зон вирішувати проблему зміни клімату? Яким є фактичний відсоток озеленення районів Києва? Чи пов’язаний він із літніми температурами поверхні київських мікрорайонів?

На ці та багато інших питань спробувала відповісти робоча команда проєкту “Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах”, що тривав з квітня по серпень 2016 року. Проєкт передбачав оцінку можливостей оптимізації міських зелених зон задля адаптації як самих насаджень, так і населення міст до негативних проявів кліматичних змін на прикладі міста Києва. Учасники проєкту вивчали фізіологічну активність основних видів паркових дерев у спеку, проводили теплову зйомку районів Києва за допомогою безпілотного літального апарата, а також аналізували візуальні і теплові супутникові знімки Києва за теплий період року.

Основні результати проєкту викладені у брошурі “Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди” (доступна до завантаження за посиланням).

Дослідження беззаперечно довели потужний охолоджувальний ефект, створюваний рослинністю, причому не тільки в місцях затінення, а й навколо них. Парки та сквери охолоджують краще, ніж газони, а вертикальне озеленення у Києві має великий потенціал для пом’якшення наслідків хвиль спеки, якій наразі не використовується. Серед таких дерев, як липа, каштан, тополя, клен і акація, найкраще витримують хвилі спеки акація, тополя і каштан. У той же час каштан має найбільший діаметр крони і найгустіше листя, що дозволяє утримувати одне дерево на 15 метрів для забезпечення достатнього охолодження площі поверхні. Тож каштан недаремно є символом Києва, адже він вносить найбільш вагомий внесок у адаптацію жителів до зміни клімату влітку.

Ані законодавство про містобудування, ані законодавство про благоустрій у населених пунктах не враховують потреб адаптації зелених зон до глобальної зміни клімату; натомість саме законодавство у сфері благоустрою та містобудування є тією сферою, в межах якої є можливим адаптувати озеленені території та зелені насадження у населених пунктах до нових кліматичних умов. Саме тому в рамках проєкту було розроблено детальні рекомендації до відповідних органів влади щодо необхідних змін до чинного законодавства по зелених зонах.

Проєкт виконано ГО УЕК «Зелена Хвиля» за фінансування Програми малих грантів ClimateForumEast II за підтримки НЕЦУ, у партнерстві з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Центром аерокосмічних досліджень Землі ІГНАН України, компанією Drone.ua