24 березня о 20:30 розпочнеться природоохоронна акція — Година Землі. Прихильники акції пропонують долучитися і вимкнути світло на 1 годину. Так активісти звернуть увагу на необхідність збереження ресурсів на планеті.

Година Землі — міжнародний природоохоронний рух, започаткований WWF (Всесвітній фонд природи). Щороку в березні люди, організації та комерційні установи символічно вимикають необов’язкове освітлення та електричні пристрої на одну годину. Проведення акції також дозволяє привернути увагу до екологічних проблем Землі. Цього року WWF пропонує в рамках акції дізнатися більше про біорізноманіття нашої планети.

У зв’язку з аномально теплими погодними умовами зими 2017-2018 рр. у природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський» 4-5 січня зацвіла ліщина звичайна (Corylus avellana).

Ліщина, або лісовий горіх, – кущ з родини Березових. Ліщина є однодомною рослиною, тобто на одній рослині формуються чоловічі та жіночі квітки. Жіночі квітки непомітні та знаходяться у пазухах бруньок. А чоловічі квітки зібрані у сережкові суцвіття.

Навесні 2017 року в Києві відбувся XIV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. А у жовтні-грудні фільми фестивалю вирушають у мандрівку регіонами України. 

Організатори фестивалю: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Тема й центральна кінопрограма фестивалю цього року — Чотири Градуси.

Культура екологічної обізнаності в Китаї стає все більш популярною. Ілюструє таке твердження й Хі Кяонв – одна з найбагатших жінок країни та найпалкіших природоохоронних діячів.

У жовтні вона оголосила про свій перший крок у підтримці охорони навколишнього середовища — пожертву в розмірі 1,5 мільярда доларів, яка на разі є найбільшою особистою благодійністю в охороні дикої природи. Хі Кяонв співпрацює з організацією «Пантера», фінансуючи проекти із захисту снігового барсу в Китаї.

3 листопада 2017 р. пройшов рік після набрання чинності Паризької угоди з питань зміни клімату. У понеділок, 6 листопада, світові лідери збираються в західнонімецькому Бонні на черговий раунд переговорів щодо змін клімату та подолання наслідків потепління. Попри певні позитивні зрушення, питання про те, чи готові світові лідери докладати більше зусиль щодо зміни клімату, залишається відкритим.

Метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

27–29 жовтня відбулася друга Школа Кампейнінгу у сфері зміни клімату та відновлювальної енергетики.

Учасниками школи стали 20 кліматичних та екологічних активістів з 19 екологічних громадських і державних організацій та ініціатив. Учасники пройшли інтенсивне навчання інструментам кампейнінгу задля створення соціальних, політичних та громадянських змін в Україні.

«Хоча Україна й підписала Паризьку угоду, наше суспільство далеке від усвідомлення загрози змін клімату. Тому нас, кліматичних активістів, має стати значно більше в усіх сферах життя, оскільки зміна клімату зачіпає інтереси всіх. На тренінгу ми говорили про найбільші джерела викидів парникових газів — основну причину змін клімату — в Україні і світі. Разом з учасниками й учасницями працювали над тим, як на них впливати …

Фільм «Енергоефективне місто» зняли в рамках міжнародного проекту «CLEEN», який одночасно проходить у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Молдові і Вірменії. У Хмельницькому проект реалізовує ГО «Хмельницький молодіжний клуб розвитку».

У фільмі автори, насамперед, порушили тему глобального потепління і його катастрофічних наслідків для планети. Експерти запевнили, що наслідки зміни клімату проявлятимуться і в Україні. Крім того, автори взяли інтерв’ю в тих людей, які наразі ініціюють та організовують енергоефективні зміни в місті. У фільмі на прикладі окремих хмельничан показали, що можна зробити для того, аби зменшити власний негативний вплив на довкілля.

Американський шоколадний гігант Марс обіцяє витратити приблизно 1 мільярд доларів протягом найближчих років на боротьбу зі зміною клімату.

Восени 2017 року продовольчий гігант розпочав реалізацію плану «Sustainability in a Generation», згідно з яким Марс має на меті скоротити викиди вуглецю на 60% до 2050 року.

Баррі Паркін, керівник відділу сталого розвитку компанії Марс, розповідає: «Ми все більше турбуємося про загальний прогрес у вирішенні глобальних проблем: чи то змін клімату, чи то боротьби з бідністю».

Справжньою проблемою у Лос-Анджелесі є нестерпна спека, адже влітку температура повітря досягає 130–140 градусів за Фаренгейтом (54–60 °C). Для боротьби зі спекою, яка посилюється з року в рік через зміни клімату, вулиці міста пофарбували у білий колір.

У Лос-Анджелесі розпочали пілотний проект для тестування дієвості так званого «холодного тротуару». 15 вулиць були покриті спеціальною фарбою білого кольору. Завдяки більшій здатності до відбиття сонячних променів, біла поверхня охолоджує вулиці приблизно на 11–13 градусів за Фаренгейтом (6–9 °C). Через зменшення температури доріг, охолоджуються й будівлі навколо них та повітря.

Навіть якщо середня температура на планеті підніметься лише на 1,5 градуса Цельсія, одна третина всіх льодовиків Азії розтане до 2100 року. Нагадаємо, саме таке обмеження підняття температури встановлене як бажана ціль в рамках світової боротьби зі зміною клімату. Адже метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

Танення льодовиків в Азії є серйозною проблемою, оскільки мільйони людей частково залежать від талої води із цих льодовиків.