Що таке «Екошкола»?

ПАТ «Фармак» спільно з ГО УЕК «Зелена Хвиля» у 2018-2019 н.р. створили та проводять серію позашкільних занять з екоосвіти для середньої та старшої школи у містах Київ (10 шкіл Подільського району) та Шостка (10 шкіл міста). Глобальна ціль – реплікація проекту в усіх містах України за підтримки соціально відповідальних місцевих бізнесів.

Мета проекту – об’єднання та створення екологічного активу молодіжної спільноти міста, популяризація екологічного способу життя серед молоді й підвищення культури ресурсо- та енергозбереження. Програма занять викладена у 4х тематичних блоках (детальніший опис – у презентації):

(1) «Я і Природа» (вплив людини на природні екосистеми, глобальні виклики і екологічні проблеми ХХІ ст.);

(2) «Природа і Я» …

З 15 лютого 2019 почались кваліфікаційні ігри в рамках Кубку Світу з мобільної версії кліматичної гри Keep Cool у чотирьох країнах Європи: Німеччина, Молдова, Румунія та Україна.

Про що ця гра?
До 50 міст світу змагаються і шукають баланс між економічним зростанням, захистом клімату та політичними вимогами своїх громадян. Тим часом клімат змінюється, і з часом усе більше грошей потрібно витрачати на захист регіону від екстремальних природних явищ! Виграє місто з найбагатшою економікою, але й найекологічнішим виробництвом та найбільш задоволеними жителями ;)

Чому ми радимо вам зареєструватися і грати?
• Ви дізнаєтеся про нову гру, яка зараз знаходиться у тестовому режимі й все ще може бути покращена завдяки вашим …

Як навчитись проводити екологічні ігри, а також отримати комплект, що включає шість ігрових наборів на теми від зміни клімату та сталого споживання ресурсів до біорізноманіття та зникаючих видів України? Ігри рухливі, настільні, мультимедійні та рольові – на будь який вік, смак і кількість учасників!

27–28 жовтня 2018 команда ЕкоКлубу «Зелена Хвиля» зібрала разом найактивніших і натхнених представників формальної та неформальної освіти Києва у затишному Kyiv Smart City Hub для дводенного креативного тренінгу «Використання ігрового методу у формальній та неформальній екологічній освіті».

Глобальна ідея “Зеленої Хвилі” – створити всеукраїнську мережу тренерів екологічних ігор, що будуть нести актуальні знання з екологічних питань у цікавій інтерактивній манері. Адже жодна людина …

Чи любите ви екологічні ігри так сильно, як ми? Тоді раді повідомити вам про початок проекту, що має на меті створення мережі фасилітаторів еко-ігор у формальній та неформальній освіті в Україні. Проект триватиме до березня 2019 року і включає проведення серії з 5 тренінгів з екологічних ігор для майбутніх фасилітаторів. У період з кінця вересня по грудень 2018 в Києві та регіонах ми плануємо навчити щонайменше 40 активістів, які отримають базові навички проведення еко-ігор та будуть забезпечені необхідними методичними матеріалами для подальшої роботи.

Чому ігри? За 15 років використання ігрового методу в еко-освітній діяльності ми переконались, що під час гри занурюєшся у проблему набагато глибше, ніж …

У зв’язку з аномально теплими погодними умовами зими 2017-2018 рр. у природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський» 4-5 січня зацвіла ліщина звичайна (Corylus avellana).

Ліщина, або лісовий горіх, – кущ з родини Березових. Ліщина є однодомною рослиною, тобто на одній рослині формуються чоловічі та жіночі квітки. Жіночі квітки непомітні та знаходяться у пазухах бруньок. А чоловічі квітки зібрані у сережкові суцвіття.

Навесні 2017 року в Києві відбувся XIV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. А у жовтні-грудні фільми фестивалю вирушають у мандрівку регіонами України. 

Організатори фестивалю: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Тема й центральна кінопрограма фестивалю цього року — Чотири Градуси.

18 листопада завершилася 23 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP23), під час якої делегати працювали над структурою документів, що мають бути затверджені вже наступного року і визначатимуть світову кліматичну політику після 2020 року.

Паризьку угоду ратифікували уже 170 країн, але динаміка викидів парникових газів засвідчує, що декларацій намірів зовсім недостатньо для уникнення наслідків зміни клімату.

3 листопада 2017 р. пройшов рік після набрання чинності Паризької угоди з питань зміни клімату. У понеділок, 6 листопада, світові лідери збираються в західнонімецькому Бонні на черговий раунд переговорів щодо змін клімату та подолання наслідків потепління. Попри певні позитивні зрушення, питання про те, чи готові світові лідери докладати більше зусиль щодо зміни клімату, залишається відкритим.

Метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

Справжньою проблемою у Лос-Анджелесі є нестерпна спека, адже влітку температура повітря досягає 130–140 градусів за Фаренгейтом (54–60 °C). Для боротьби зі спекою, яка посилюється з року в рік через зміни клімату, вулиці міста пофарбували у білий колір.

У Лос-Анджелесі розпочали пілотний проект для тестування дієвості так званого «холодного тротуару». 15 вулиць були покриті спеціальною фарбою білого кольору. Завдяки більшій здатності до відбиття сонячних променів, біла поверхня охолоджує вулиці приблизно на 11–13 градусів за Фаренгейтом (6–9 °C). Через зменшення температури доріг, охолоджуються й будівлі навколо них та повітря.

Навіть якщо середня температура на планеті підніметься лише на 1,5 градуса Цельсія, одна третина всіх льодовиків Азії розтане до 2100 року. Нагадаємо, саме таке обмеження підняття температури встановлене як бажана ціль в рамках світової боротьби зі зміною клімату. Адже метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

Танення льодовиків в Азії є серйозною проблемою, оскільки мільйони людей частково залежать від талої води із цих льодовиків.