Андрій Яремич, аспірант кафедри екології Національного Університету Києво-Могилянська Академія, спільно з партнерами розробив компактну мікроферму Cyber Ponic на базі ультрапоніки, світлодіодного освітлення зі змінним спектром, розумних датчиків та інтелектуальної системи керування. Для виробництва та збору тестової партії таких мікроферм запущено збір коштів на сайті «Велика ідея».

Розробники використовують одну з найпрогресивіших систем вирощування — ультрапоніку. Її особливість у тому, що ультразвуковий генератор у тумані розпилює розчин для живлення коріння, яке висить у повітрі.

Океани непроникні для супутникових методів зйомки поверхні. Водночас вони займають 71 % поверхні земної кулі, тому без перевірки дна світового океану ми дуже мало знаємо про Землю. Доступ до глибокого океану обмежений надзвичайними фізичними труднощами, але вивчення цього екстремального середовища вкрай необхідне.

Науковці поставили собі за мету не залишити жодної білої плями океанського дна розміром понад 100 метрів. Амбітну мету планують досягти до 2030 року.

HomeBiogas 2.0 — стартап у сфері поводження із побутовими відходами. Засновники компанії впевнені, що їх рішення — нова ера в компостуванні, адже використовуючи установку можна перетворити відходи на чисту енергію.

HomeBiogas 2.0 — бездротовий пристрій, що не потребує жодного джерела живлення. Установка проста у використанні. Потрібно кинути всередину органічні відходи, а бактерії завершать процес перероблення.

Відбувся другий етап відбору програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Ще десять українських розробників сталих технологій отримали ваучери. Інноваційні Ваучери — фінансовий інструмент, який дозволяє українським компаніям фінансувати впровадження кліматичних інновацій. Компанії отримали від ЄС та ЄБРР 400 000 євро на розвиток своїх кліматичних технологій.

Перемогли у другій хвилі відбору такі компанії:

Корпорація Dell презентує ювелірні вироби, виготовлені з перероблених цінних металів, взятих із системних плат комп’ютерів та смартфонів. Випуск прикрас відбувається в рамках реалізації проекту щодо повторного використання дорогоцінних металів у продукції компанії.

Золото з електронних відходів збирається в рамках національної програми переробки, після чого переробляється й доставляється до виробників прикрас.

Забруднення повітря є серйозним ризиком для здоров’я людини та навколишнього середовища. Нова інтерактивна мапа показує якість повітря у містах та регіонах Європи в режимі реального часу.

Новостворена мапа названа «Європейський індекс якості повітря» використовує щогодинні дані із понад 2000 станцій моніторингу якості повітря в Європі і дозволяє користувачам з’ясувати, чи безпечним є повітря, яким вони дихають.

На українських дорогах можна зустріти екологічний громадський транспорт. Саме такий електробус Електрон Е19101 проїхав 320 км зі Львова до Кам’янця-Подільського, де проходив бізнес-форум «Кам’янець відкритий для світу, Кам’янець відкритий для вас».

Розроблено цей автобус концерном «Електрон» наприкінці 2015 року. У 2016 році електробус курсував на лінії у Львові понад 9 місяців. За цей час перевіз понад 250 тисяч пасажирів.

Інтернет – це не віртуальна реальність, а маса справжнього комп’ютерного обладнання і систем зв’язку між ним. Уся наша онлайн-активність: публікація зображень, перегляд відео й навіть читання цієї статті існує завдяки величезній кількості серверів, більшість з яких розміщуються на величезних складах – дата-центрах.

Небагато людей заходило до таких центрів обробки даних. Але у Стокгольмі кореспондент BBC відвідав ці інформаційні лабіринти і виявив, що вони забезпечують не лише інформацію. У Швеції розвивається амбітний і вигідний енергетичний проект. Тепло, яке виділяють сервери, допомагає обігріти будинки в Стокгольмі.

Чи вирішить проблему зі сміттям пластик, який можна розчинити і випити? Кевін Кумала вірить, що так. Кевін винайшов саме такий розчинний у воді та біопластик.

Кевін – випускник Університету Південної Каліфорнії – вивчав біологію та бізнес, а зараз став соціальним підприємцем. Переймаючись проблемою сміття, зокрема пластику, Кевін із другом вирішили створити альтернативу.

Основою для нового матеріалу стали корені рослини маніок. Кевін із другом винайшли свій власний рецепт біопластику з використанням крохмалю маніока, рослинної олії та органічних смол.

Мапу із зазначенням 30 000 найкращих для вітряків місць на планеті розробив та виклав у вільний доступ разом із детальним описом усіх етапів її створення користувач Хабрахабр з ніком gaploid.

Робота над проектом тривала майже 1 рік. На початку проекту всю територію Землі автор віртуально розділив на 1,5 мільйона точок. Кожна така точка — це територія 10 на 10 кілометрів. I так весь світ! Для продовження дослідження автор прибрав клітини, у яких уже стоять вітряки в радіусі 100 км, а також деякі інші райони. Так було отримано  приблизно 1,5 млн окремих пустих точок.