Проєкти спільного впровадження в Україні набирають обертів

Проєктів багато, але чи отримують підприємства кошти?

Зазвичай, підприємства, яка реалізують проєкти спільного впровадження, отримують кошти після остаточного підтвердження скорочень та їх передачі на рахунки компаній-інвесторів.

За інформацією Українського реєстру вуглецевих одиниць станом на 27 грудня 2010 року в Україні зареєстровано 37 проєктів спільного впровадження: 23 проєкти спільного впровадження в рамках національної процедури (Track 1) та 14 проєктів спільного впровадження в рамках міжнародної процедури (Track 2). Додатково, інформація про ще три проєкти, які вже отримали Листи-схвалення Національного агентства екологічних інвестицій, представлена на сайті Наглядового комітету спільного спровадження. Серед них – 25 проєктів вже мають підтверджені (верифіковані) скорочення викидів парникових газів в загальному обсязі 14,5 мільйонів тонн СО2 еквіваленту. Причому, якщо в 2008 році фінального етапу – підтвердження скорочень викидів – досяг лише один проєкт, в 2009 році – додалося ще 9 проєктів, то в 2010 році таких успішних проєктів стало ще 15.

Найбільше скорочень викидів парникових газів досягнуто внаслідок реконструкції газорозподільчих мереж, систем теплопостачання та проєктів енергозбереження в металургійній галузі і утилізації шахтного метану.

Утворенні скорочення викидів активно використовуються в європейській системі торгівлі викидами. За інформацією Carbon Market Data Ltd, загалом в європейській системі торгівлі викидами у 2008 році було використано 48 338 одиниць скорочень викидів, у 2009 році – вже 3 012 965 ОСВ. 73% одиниць скорочень викидів (тут не враховуються сертифіковані скорочення викидів від проєктів механізму чистого розвитку), що були використані в європейській системі торгівлі викидами у 2009 році, за даними Sandbag Climate Campaign, мали українське походження – близько 2,2 мільйонів ОСВ.

Що буде після 2012 року?

Кліматична конференція у Канкуні, хоча й мала певні позитивні результати, не додала ясності щодо майбутнього механізму спільного впровадження після завершення 2012 року, коли закінчується перший період зобов’язань Кіотського протоколу. Єдиним рішенням щодо проєктів спільного впровадження, яке стосується розробки таких проєктів в Україні, можна вважати початок стягнення із березня 2011 року грошових зборів із проєктів, які реалізуються за національною процедурою, для фінансової підтримки роботи Наглядового комітету спільного впровадження. Японія, Росія та Канада виступили проти продовження Кіотського протоколу та наполягають на необхідності підписання нової угоди, яка б охоплювала найбільших забруднювачів атмосфери планети, зокрема США та Китай. Складність міжнародних переговорів з даного питання відкладає і рішення про майбтнє проєктів спільного впровадження.

Крім того, доля проєктів спільного впровадження залежить і від внутрішніх нововведень в ЄС (реформа системи торгівлі викидами з метою розширення меж системи та охоплення нових секторів, обмеження використання скорочень викидів від певних типів проєктів та кількості таких скорочень, збільшення кількості проєктів спільного впровадження в країнах ЄС) та в Україні (планів створення національної системи торгівлі викидами).

Поки ж триває невизначеність, українські підприємства мають максимально ефективно використати наявний потенціал та зробити тим сами крок на зустріч нової ефективної економіки, до якої вже стрімко мчаться розвинуті країни світу.

Микола Шлапак