Національне агентство екологічних інвестицій (НАЕІ) оприлюднило основні положення позиції України до участі в 16-й конференції сторін Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, яка відбудеться в Канкуні (Мексика) з 29 листопада 10 грудня 2010 року.
Зокрема, на засіданнях Громадської ради та Колегії Нацекоінвестагентства заступником голови Національного агентства екологічних інвестицій Вадимом Сидяченком було наголошено, що реалізуючи на практиці тезу «спільної, але диференційованої відповідальності», Україна бере на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року, за умови функціонування міжнародних проєктних (наприклад, проєкти спільного впровадження) та ринкових механізмів (наприклад, емісійна торгівля).
«Ми також готові розглядати і подальші обмеження викидів, якщо наша економіка отримає доступ до фінансових ресурсів для впровадження низько-вуглецевих енергоефективних технологій», – зазначив заступник голови Нацекоінвестагентства. При цьому, він підкреслив, що сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов’язаннями усіх без винятку сторін.
В іншому випадку позиція України має передбачати продовження дії Кіотського протоколу на 3-5 років на зазначених вище умовах, а також прийняття політичних рішень Конференцією Сторін щодо подальшого переговорного процесу із окремим рішенням, що фіксувало б кількісні зобов’язання Сторін на період до 2020 року із досягненням нової угоди.
За словами Вадима Сидяченка, остаточно позиція України на міжнародних переговорах в Канкуні має бути затверджена в середині листопада.
Такі пропозиції не викликали запитань з боку членів Колегії Нацекоінвестагентства, проте спровокували дискусію окремих учасників засідання Громадської ради. Так, заступник координатора робочої групи неурядових організацій з питань зміни клімату Христина Рудницька та її колеги з Національного екологічного центру України не вперше розкритикували позицію України щодо недостатніх, на їхню думку, зобов’язань України.
“Позиція України – одна з найбільш неконструктивних серед країн-учасниць. Зобов’язання України означають, що до 2020 року вона має намір збільшити емісію парникових газів до 80% до рівня 1990 року, тоді як зараз цей рівень не перевищує 45%, – вважає координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру Христина Рудницька. – Оптимальним рішенням було б стабілізувати обсяг викидів на рівні докризових років. Україна могла б без шкоди для економіки до 2020 року знизити викиди парникових газів на 55-57% від рівня 1990 року”.
Перший заступник голови Нацекоінвестагентства Іван Варга повідомив представникам громадськості, що на тлі таких країн як Китай, Індія, США, які створюють понад 50% загальносвітових викидів парникових газів, і не взяли на себе достатніх юридичних зобов’язань щодо зменшення викидів, Україна за власної ініціативи, а не під тиском зовні ставить перед собою завдання, котре спроможна виконати, що матиме позитивний економічний ефект і вже високо оцінено міжнародним співтовариством. Скорочення викидів парникових газів на 20% до 2020 року та на 50% до 2050 року відносно 1990 року, на думку представників Нацекоінвестагентсва, відповідають планам розвитку економіки України на середньостроковий період.
Детальніше про позицію України на міжнародних кліматичних переговорах та її критику представниками громадськості читайте тут.
Читайте також про результати попередніх кліматичних переговорів у Копенгагені.