У двох поліських заповідниках вивчатимуть взаємозалежність між змінами клімату та станом водно-болотних угідь. Про це, як повідомляє КліматІнфо, йшлося на відкритті дослідницького проєкту “Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна”, що фінансуватиметься ЄС.
Даний проєкт був запропонований неурядовими організаціями за підтримки центральних органів влади. Були обрані дві пілотні території: національний парк «Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник, що мають міжнародне значення. Цим цінним і вразливим екосистемам загрожують негативні наслідки змін клімату.
Під час презентації розглядалась актуальність, цілі і проблеми захисту водно-болотних угідь Полісся на всіх рівнях як одного з найважливіших регулюючих чинників змін клімату. З одного боку, болота є одним з найбільших поглиначів парникових газів і можуть сприяти подоланню змін клімату, а з іншого – ці болотні екосистеми дуже вразливі до змін температури і вологості внаслідок кліматичного дисбалансу.
Проєкт “Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна” розрахований на 30 місяців і потребує надзвичайного рівня кооперації, тому до його розробки і впровадження долучені різні експерти – це представники українських («Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник) та французьких національних парків ( національний парк Піренеї), експерти Українського товариства охорони птахів, представники Програми розвитку ООН в Україні та Асоціації VERSeau Développement (Франція), що вже мають необхідний досвід в даній сфері.
В рамках даної програми передбачено фінансування в розмірі 800 тис. євро з боку ЄС, використання яких буде контролювати Жан-Франсуа Море, менеджер проєкту з боку ЄС. Згідно зі словами Юнони Віденіної, керівника проєкту, для повної реалізації ідеї необхідно трохи більше 1 млн. євро, тому учасники шукатимуть і інші джерела фінансування.
Проблема змін клімату тісно пов`язана з вуглекислим газом, найбільшим поглиначем якого є світовий океан, а на другому місці за ефективністю – саме водно-болотні угіддя. Водно-болотні угіддя Полісся є домівкою для багатьох ендемічних видів фауни і флори та відіграють значну роль у абсорбуванні CO2. Але на сьогодні дані території значно потерпають від багатьох факторів:
- наслідки меліоративних заходів, що проводилися в минулому столітті (наявність великої площі занедбаних територій навколо резерваторів, що ніяк не використовуються і одночасно не є заповідними) ;
- ризику пожеж;
- довготривале підтоплення, що призводить до деградації русел річок, лісів;
- зміни гідробіологічного режиму малих річок;
- заростання русел річок вищою водною рослинністю, що знижує їх пропускну здатність.
Але завдяки тому, що дана програма може оперувати досвідом і українських, і французьких експертів, її керівництво бачить багатовимірну картину вирішення нагальних проблем. Отже, в межах проєкту передбачено такі дії:
- розробка та реалізація місцевих планів дій по зміні клімату (PACI);
- реалізація пілотних проєктів (до 5) з практичним застосуванням окремих заходів PACI;
- впровадження новітніх технологій у сфері змін клімату, що скоротить викиди парникових газів (співпраця з регіональною обсерваторією кліматичних змін, Франція);
- підвищення обізнаності громадськості та потенціалу місцевих органів влади з питань адаптації до змін клімату;
- тренінги, навчальні тури, поширення результатів проєкту.
Оцінка змін клімату для цих пілотних проєктів може бути застосована до інших територій Полісся, що мають схожі проблеми.
Анастасія Костриця, спеціально для КліматІнфо.