12 днів – це занадто мало, аби врятувати світ від спустошливих наслідків зміни клімату. Це продемонструвала конференція зі зміни клімату у Копенгагені. Пізно ввечері 12 дня було погоджено лише декларативний документ лідерами США, Китаю, Індії , Бразилії та Південної Африки.
Загальна картина стала зрозуміла після виступу Обами. Жодної обов’язкової для виконання домовленості, на яку очікувала світова громадськість, у Копенгагені не було прийнято.
“Ми повинні боротися за більш зобов’язуючу угоду у майбутньому”, – відзначив Барак Обама перед тим, як залишити Копенгаген. На нинішній конференції цього досягнути неможливо. На думку президента США, ми маємо спочатку побудувати довіру між розвинутими країнами та країнами, які розвиваються, а вже потім разом рухатися до цілей, яких, як всі розуміють, необхідно досягти для уникнення негативних наслідків зміни клімату.
Світові лідери погоджуються, що необхідно обмежити глобальне потепління на планеті 2 градусами Цельсія. Для досягнення цієї цілі необхідні значні скорочення викидів парникових газів і в розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються.
Цілі зі скорочення викидів парникових газів, озвучені учасниками кліматичної конференції, не будуть закріплені якою-небудь зобов’язуючою угодою. Однак, вони продемонструють, що готові робити різні країни. Учасники конференції будуть запрошені підтвердити конкретні цілі зі скорочення викидів до 2020 року до кінця січня 2010 року.
Серед основних досягнень саміту у Копенгагені Барак Обама відзначив готовність країн, економіки яких стрімко розвиваються, робити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату, зменшуючи вуглецеву інтенсивність своєї економіки. В таких країнах як Індія мільйони людей знаходяться в бідності й не мають доступу до електроенергії, але Індія готова долучитися до боротьби зі зміною клімату. “Я вірю, що те, чого ми досягнули в Копенгагені – це початок, але аж ніяк не кінець”, – відзначив Барак Обама.
Крім того, конференція в Копенгагені продемонструвала готовність країн фінансувати заходи із боротьби та адаптації до змін клімату у країнах, які є найменш розвинутими та найбільш вразливими. Очікується, що кліматичний фонд в короткостроковому періоді складатиме 10 мільярдів доларів на рік (до 2012 року), а до 2020 року зросте до 100 мільярдів доларів на рік.
На час виступу Обами багато лідерів країн, зокрема президент РФ Д.Мєдвєдєв та президент Венесуели Уго Чавес, вже залишили Копенгаген. То ж, кореспондент ВВС Річард Блек справедливо у своєму коментарі зазначає, що домовленість Барака Обами з лідерами кількох країн ще не свідчить про наявність яких-небудь домовленостей з рештою. Більше того, в останній день конференції делегації Болівії та Венесуели різко розкритикували хід переговорів як антидемократичний, закулісний, непрозорий та неприйнятний.
UPD: ЄС підтримає Копенгагенську декларацію, аби не зупиняти процес важливих переговорів.
UPD: Конференція Сторін підтримала Копенгагенську декларацію (Copenhagen Accord) із зазначенням 5 країн, що виступили проти: Судан, Куба, Венесуела, Болівія та Нікарагуа.
Конференція зі зміни клімату у Копенгагені принесла певні результати, які потрібно розвивати. Однак, ці результати – це зовсім не те, чого очікувала світова громадськість, та є абсолютно недостатніми для уникнення ризиків спустошливих наслідків зміни клімату.
Попереду чимало важких переговорів та багато роботи.
Та спершу буде багато критики…
Критики за неготовність розвинутих країн нести історичну відповідальність за викиди парникових газів, критики за незначні обсяги коштів, які країни готові виділяти на боротьбу зі зміною клімату, маючи величезні військові бюджети; критики за неготовність до прозорих заходів зі зниження викидів парникових газів; критики за ігнорування заяв острівних держав, які найбільше ризикують постраждати від наслідків зміни клімату та багато іншої критики.