Кліматична конференція в Дурбані мала закінчитися 9 грудня, але тривала довше, ніж очікувалося, адже учасникам переговорів довелося напружено працювати і в суботу, і в ніч на неділю. Тим не менш, складні переговори дозволили досягти консенсусу в ряді питань та принести певні позитивні результати.
”Я вітаю країни, які забезпечили досягнення цієї угоди. Всі вони відклали в сторону певні важливі для них цілі для досягнення загальної мети – довгострокового рішення проблеми зміни клімату“, – сказала Крістіана Фігуерес (Christiana Figueres), Виконавчий Секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.
В Дурбані уряди погодилися якомога швидше, але не пізніше 2015 року прийняти загальну правову угоду щодо зміни клімату. Робота над цією угодою буде розпочата вже наступного року в рамках новоствореної робочої групи для реалізації домовленостей кліматичної конференції в Дурбані.
Крім того, уряди країн, включаючи 35 промислово розвинутих країн, погодилися на другий період зобов’язань в рамках Кіотського протоколу. Другий період зобов’язань розпочнеться 1 січня 2013 року та триватиме до 31 грудня 2017 року або до 31 грудня 2020 року. Країни, які стали учасниками другого періоду Кіотського протоколу, для забезпечення ясності мають до 1 травня 2012 року представити раніше заявлені плани зі скорочення викидів як кількісні обмеження викидів чи цілі зі скорочення викидів. Ці кількісні цілі зі скорочення викидів будуть затвердженні в якості змін до Кіотського протоколу на наступній кліматичній конференції в Катарі.
Тоді ж буде вирішуватися доля складного питання щодо перенесення невикористаних квот на викиди парникових газів із першого періоду зобов’язань на другий період зобов’язань Кіотського протоколу.
Таким чином, на кліматичній конференції в Дурбані спрацювала стратегія Європейського Союзу, який відстоював необхідність прийняття чіткого плану дій щодо введення в дію нової глобальної та обов’язкової для виконання кліматичної угоди і був готовий в обмін на затвердження такого плану дій погодитися на другий період зобов’язань Кіотського протоколу.
Отже, можна сказати, що Україна і надалі матиме можливість одержувати вигоди від Кіотського протоколу, однак деталі участі в ринкових механізмах Кіотського протоколу будуть визначатися в 2012 році і залежатимуть від відновлення статусу відповідності України вимогам Кіотського протоколу, підтвердження рівня раніше заявлених зобов’язань зі скорочення викидів та перегляду керівництв щодо реалізації проєктів спільного впровадження.
Також на конференції були прийняті важливі рішення щодо допомоги у боротьбі зі зміною клімату найбільш вразливим та незахищеним країнам. Ці рішення забезпечуть функціонування Зеленого кліматичного фонду, Комітету з адаптації, покликаного координувати дії з адаптації до зміни клімату у всьому світі, а також механізму передачі технологій.