18 листопада завершилася 23 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP23), під час якої делегати працювали над структурою документів, що мають бути затверджені вже наступного року і визначатимуть світову кліматичну політику після 2020 року.

Паризьку угоду ратифікували уже 170 країн, але динаміка викидів парникових газів засвідчує, що декларацій намірів зовсім недостатньо для уникнення наслідків зміни клімату.

3 листопада 2017 р. пройшов рік після набрання чинності Паризької угоди з питань зміни клімату. У понеділок, 6 листопада, світові лідери збираються в західнонімецькому Бонні на черговий раунд переговорів щодо змін клімату та подолання наслідків потепління. Попри певні позитивні зрушення, питання про те, чи готові світові лідери докладати більше зусиль щодо зміни клімату, залишається відкритим.

Метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

Навіть якщо середня температура на планеті підніметься лише на 1,5 градуса Цельсія, одна третина всіх льодовиків Азії розтане до 2100 року. Нагадаємо, саме таке обмеження підняття температури встановлене як бажана ціль в рамках світової боротьби зі зміною клімату. Адже метою Паризького договору є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості й меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія в порівнянні із до індустріальними рівнями.

Танення льодовиків в Азії є серйозною проблемою, оскільки мільйони людей частково залежать від талої води із цих льодовиків.

19 листопада майже о 3 годині ночі завершилася 22 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату.

Це перша кліматична конференція після прийняття, підписання та набуття чинності Паризької угоди, метою якої є посилення глобальної боротьби із загрозою зміни клімату задля стримування підвищення температури на планеті до рівня суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості і меншого ніж на 1,5 градуси Цельсія у порівнянні із доіндустріальними рівнями.

Читайтет також про підсумки цьогорічної кліматичної конференції: COP23: обриси нової світової кліматичної політики

Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США 8 листопада стала неприємною несподіванкою серед усіх інших і для кліматичних активістів та національних делегацій, що працювали на конференції. І …

7 листопада в м. Марракеш урочисто відкрилася 22 Конференція Cторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Кліматична конференція одночасно буде і першою зустріччю сторін Паризької угоди, що набрала чинності 4 листопада.

Під час урочистого відкриття президент 21 Конференції Сторін  і міністр довкілля, сталого розвитку та енергетики Франції, пані Сеголен Роял (Ms. Ségolène Royal) відзначила, що Паризьку угоду ратифікували вже 100 країн.

Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про ратифікацію Паризької угоди” 14 липня 2016 року.

За даними сайту ООН, станом на 5 жовтня 2016 року Паризьку угоду ратифікували 73 країни, які відповідають за 58.82% світових викидів парникових газів (74 Сторони Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, включаючи ЄС).

Таким чином, виконані обидві умови вступу в дію Паризької угоди.

Відповідно до частини 1 статті 21 Паризької угоди вона набирає чинності на тридцятий день з дати, коли не менше 55 Сторін Конвенції, на частку яких, за оцінками, припадає в сукупності щонайменше 55 відсотків загальних глобальних викидів парникових газів, здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, інструменти про прийняття, затвердження або приєднання. Отже, Паризька угода набуде чинності 4 листопада.

4 жовтня Європейський парламент затвердив ратифікацію Паризької угоди країнами-членами. Очікується, що ратифікаційна грамота буде передана до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату вже до кінця тижня.

Країни ЄС разом відповідають за близько 12% світових викидів. 7 країн ЄС, які ратифікували Паризьку угоду на національному рівні, відповідають за 4,57% світових викидів.

Станом на 21 вересня Паризьку угоду ратифікували вже 60 країн. За останні кілька днів, разом з Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату ратифікаційні грамоти або документи про прийняття, приєднання чи затвердження договору надали Бразилія, Білорусь, Ісландія, Мексика, Морокко та ще 26 країн.

Україна стала 29 країною, яка завершила процедуру ратифікації Паризької угоди.

Про це повідомила виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Патріція Еспіноза (Patricia Espinosa).

США та Китай – світові лідери за викидами парникових газів – спільно оголосили про ратифікацію Паризької угоди під час саміту Великої Двадцятки. 3 вересня президенти обох країн передали ратифікаційні документи Генеральному Секретарю ООН Пан Гі Муну.

“Сьогодні ми стоїмо тут разом, бо переконані, що серед усіх викликів, які стоять перед нами, саме зростаюча загроза зміни клімату може найбільш драматично визначати розвиток подій цього століття”, – відзначив у своїй заяві Барак Обама.