Схоже, що аномальні для кінця березня снігопади вже позаду. Реакція на це явище в українському суспільстві різноманітна: це і критика влади, і апокаліптичні прогнози на квітневі повені, і веселе обговорення нових місць для зимових розваг. Але хотілося б почути думку експертів у сфері клімату. Тож КліматІнфо розпитав українських спеціалістів.
Ольга Власюк, координатор проєкту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України:
Звісно, зв’язок між холодною весною 2013 року і глобальними кліматичними змінами є, адже збільшення кількості екстремальних природних явищ є наслідком глобальної зміни клімату. Нещодавно в деяких регіонах України пройшли надмірні снігопади, що не є характерним для кінця березня. Це яскравий приклад того, як наслідки глобальної зміни клімату спостерігаються на локальному рівні. Це також гарний урок нашому суспільству про необхідність бути готовим до аномальних природних проявів.
Людська діяльність, як зазначав відомий вчений Володимир Вернадський, набуває розмаху, здатного впливати на перебіг планетарних процесів. Як відомо, глобальні зміни клімату мають антропогенне походження, тобто спричинені активністю людини. Хоча з такою ж інтенсивністю людство могло би спрямувати свої зусилля й на користь довкіллю.
Раніше науковці закликали до рішучих дій для зменшення антропогенного впливу на процес зміни клімату, а останнім часом наголошують уже й на потребі в адаптивних заходах. Деякі кліматичні зміни є незворотними. В атмосфері вже накопичилося стільки парникових газів, що навіть зупинка всієї промисловості світу не зупинить змін клімату. Адаптуватися потрібно, щоб мінімізувати негативні наслідки для життя і здоров’я населення. Щодо нещодавніх подій, то в Україні були попередні прогнози про надмірні снігопади і хуртовину, але, попри все, достатніх превентивних заходів не вжили.
У суспільстві має відбуватися формування адаптивного потенціалу до негативних наслідків зміни клімату. Що це означає? Передусім, усвідомлення процесу зміни клімату та потенційних наслідків на державному і громадському рівнях, зниження ризику настання надзвичайних подій та зменшення вразливості до них. Протягом останніх років Національний екологічний центр України активно вивчає питання зміни клімату й реалізовує низку програм, пов’язаних із запобіганням їй та адаптацією до неї. Щоб у майбутньому змінити ситуацію на краще й попередити негативні наслідки, маємо вживати ефективних заходів уже сьогодні.
Світлана Бойченко, провідний науковий співробітник Інституту геофізики імені Серафима Субботіна НАНУ:
Недавні події, що відбулися з приходом з Атлантики позатропічного південного циклону, — випадковий процес, і спрогнозувати завчасно його неможливо. Хоча, звісно, синоптики попередили про похолодання і снігопад за кілька днів. Крім того, такі явища трапляються досить рідко, — раз на 50-100 років, — тож у містобудівній стратегії й управлінні це мали би враховувати.
Що ж до зв’язку нинішньої погоди з глобальним потеплінням, то тут є кілька гіпотез.
Перша з них: серія циклонів з Атлантики, які дісталися Росії і Європи, є суто випадковим процесом.
Друга гіпотеза — «збуджений стан» земної кліматичної системи, спричинений сучасними змінами клімату, що провокують зростання загостреності та інтенсивності несприятливих атмосферних явищ, а також їх повторюваності. В принципі, це те, що спостерігаємо нині. Нарешті, третє припущення, яке ще потребує ретельної перевірки, щодо активності циклону, що став причиною сильного снігопаду, таке: можливо, на березневу погоду вплинув той факт, що в лютому вибухнуло 4 вулкани (Етна на Сицилії, Сакураджима в Японії, Шивелуч та інші на Камчатці, а також Рокатенда і Локон в Індонезії). Ці вулкани у процесі виверження й наситили тропосферу різними газо-аерозольними домішками, в тому числі ядрами конденсації і кристалізації.
Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру:
Я не перестаю захоплюватися 4-ю доповіддю Міжнародної групи експертів з питань змін клімату. Прогнози, висловлені в ній, цілком актуальні в контексті теперішньої кліматичної ситуації. Безперечно, глобальні зміни клімату під впливом діяльності людини є однією з головних причин холодної весни в Україні.
Довідка «КліматІнфо»
У 2007 р. Міжнародна група експертів з питань змін клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) видала свою четверту доповідь із наймасштабнішою з нині відомих оцінкою глобальних змін клімату. У цьому дослідженні, створеному тисячами вчених з усього світу на основі більш як 6000 наукових джерел, йшлося про можливі наслідки глобального потепління і різні соціоекономічні сценарії розвитку людства за умов глобальних кліматичних змін. Зокрема, експерти ІРСС на основі кліматичних показників за період від 1980 р. розрахували, що дуже імовірним є зростання інтенсивності опадів у світі й особливо в Європі. Також у доповіді передбачена була більша активність циклонів і зростання максимальних та зниження мінімальних температур.
Наталія Гозак, координатор проєкту “Форум східних країн з кліматичних змін” від Всесвітнього фонду природи (WWF)
Аномальні снігопади останнього тижня підтвердили прогнозоване збільшення екстремальних погодних явищ, що очікуються у зв”язку зі зміною клімату. Прогнози останньої української комунікації зі зміни клімату стверджують, що середня річна кількість опадів у ХХІ ст. по відношенню до 2001-2010 рр. може зрости орієнтовно на 2%, але зараз важливішою є саме незвичайна “екстремальна” форма цих осадів. Тож очевидно, що необхіднідно активно розробляти й впроваджувати систему адаптаційних заходів.
Як видно, дехто з експертів напряму пов’язує прикре похолодання з наслідками впливу людей на довкілля. За словами інших, навіть якщо глобальні кліматичні зміни не спричинили цьогорічного стрибка весняних температур безпосередньо, вони все ж причетні до негоди через те, що підвищують ризик несприятливих кліматичних процесів. Отже, ми відповідальні за березневу погоду, а тим більше відповідальні за те, щоб швидко пристосуватися до таких сюрпризів. Як наголошують науковці, час запускати ефективні програми з адаптації до таких змін на додачу до протидії загальним кліматичним змінам. Час думати і про те, щоб жити в більш «екологічний» спосіб, і про те, що конкретно можна вдіяти, коли погода влаштовує «холодний душ».
За матеріалами: КліматІнфо