9 червня Кафедрою екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” спільно з Дослідницьким центром “Кримські студії” ім. Ісмаїла Гаспринського було проведено круглий стіл “Довкілля Криму: виклики сьогодення та пошук шляхів їх подолання”. Вперше розглянуто екологічні аспекти окупації Криму. Науковці, представники громадського сектору та держслужбовці обговорили ситуацію, що склалася в енергетичному секторі в Криму, а також нагальні екологічні проблеми Кримського півострова.
Роман Ніцович, експерт аналітичного центру “Dixi Group”, розповів про втрати України внаслідок окупації Кримського півострова, зокрема – 17 родовищ вуглеводнів, запасів газу на шельфі від 4 до 13 трлн. кубометрів, активів компанії ДТЕК Крименерго (25% належало державі), генеруючих підприємств загальною потужністю 488,7 МВт, ДП “Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами”. Крім того, в результаті анексії “заморожено” всі видобувні проєкти. На думку експерта, Україні необхідно прискорити процес подання судових позовів за привласнення майна, які мають включати не лише відшкодування вартості активів, а й недоотриманий прибуток, а також всіляко перешкоджати видобутку наявних ресурсів шляхом блокування за допомогою санкцій спроб імпорту обладнання для нафтогазової промисловості, елементів та вузлів для електростанцій.
Юлія Огаренко, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, навела факти енергозалежності Криму від України, розповіла про екологічні загрози будівництва нових теплоелектростанцій у Криму та абсолютне нехтування окупаційною владою думки місцевого населення та екологів. За словами експерта, Російська Федерація планує досягти повної енергонезалежності Криму до 2018 року і буде робити все можливе для досягнення своєї мети. За останній рік окупаційна влада змогла наростити близько 600 МВт (мобільні газотурбінні електростанції та дизель-генератори) для резервного виробництва електроенергії, а до кінця поточного року заплановано введення в експлуатацію першої черги енергомосту (потужністю 300-400 МВт) для перетоку електроенергії з Ростовської області РФ. Крім того, протягом наступних 3-4 років планується будівництво двох ТЕС на газу та необхідної енергетичної інфраструктури. Окупаційна влада робить ставку на традиційну енергетику, тому будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії не передбачається, існуючі вітрові та сонячні електростанції працюватимуть за значно нижчим тарифом. Ключовими стримуючими факторами для реалізації планів РФ є складна економічна ситуація та санкції, які фактично унеможливлюють залучення іноземних інвестицій для будівництва нових енергетичних об’єктів.
Рушена Купєдінова, науковий співробітник Інституту водних проблем та меліорації, розповіла про можливі шляхи вирішення проблеми водозабезпечення Криму, які обговорюються зараз у медіа (опріснення морської води, транспортування з РФ через Керченську протоку, відновлення постачання з України). На думку експерта, відновлення постачання з України є фактично безальтернативним, але умови постачання ще потребують вирішення на політичному рівні.
Віктор Карамушка, завідувач Кафедри екології НаУКМА, розповів про особливості управління прибережною смугою морів відповідно до національного законодавства. За словами експерта, в прибережній смузі під впливом водного та наземного середовищ формуються своєрідні природні умови та ресурси, зокрема, рекреаційні, кліматичні, біологічні, які характерні тільки для прибережних систем. Саме тому прибережні території завжди були об’єктом прагнення людності. Водночас, ці території є дуже вразливими, оскільки суходільна частина постійно перебуває під впливом моря і еродує, а морська акваторія потерпає головним чином від антропогенної діяльності на суходолі. Відповідно, ця територія потребує особливих підходів до управління, оскільки вимагає збалансувати інтереси місцевого населення та немісцевих природокористувачів з її екологічною ємністю. Саме тому й виникла концепція інтегрованого управління та природокористування з метою збереження природної цінності та рекреаційного потенціалу прибережних смуг. В прибережній смузі Чорного моря в Криму локалізовані цінні унікальні природні екосистеми і ландшафти, населені пункти, виробничі та господарські потужності, об’єкти туризму та рекреації, зони, що використовуються неорганізованими туристами. На жаль, після анексії Криму дані з моніторингу прибережної смуги та забруднення вод Чорного моря стали недоступними (якщо такі є), оскільки українська сторона не має можливості продовжувати цю роботу, а російська сторона залишає це питання в невизначеності (принаймні надійних даних про поточний моніторинг прибережних територій і об’єктів у відкритому доступі немає).
Юлія Іванчікова, еколог ГО “Екоклуб Зелена Хвиля”, розповіла про особливості природно-заповідного фонду (ПЗФ) Криму та окреслила нагальні проблеми ПЗФ, серед яких особливої уваги потребує невизначеність щодо інституційного підпорядкування об’єктів ПЗФ та, як наслідок, можливість несанкціонованих вирубок лісу та забудови; загрози розміщення військових об’єктів на територіях, що мають значну природну цінність; створення нових водосховищ на території заказників та ін.
Наостанок, учасників круглого столу вразила доповідь Катерини Норенко, еколога Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”, про забруднення ґрунтів, води та повітря внаслідок військових дій на Сході України та загрози мілітаризації Криму, зокрема, механічного руйнування ландшафтів шляхом побудови нових військових баз, а також збільшення масштабів лісових пожеж та несанкціонованого видобутку корисних копалин на території об’єктів ПЗФ.