Цікаво як ставляться вчителі/вчительки до зв’язку проблеми зміни клімату та гендеру? Чи висвітлюється такий зв’язок у навчальних програмах? Як саме він вісвітлений? Читайте у нашому аналітичному звіті із проведення фокус-групових дискусій на тему: «Кліматична освіта та ґендер»!
Викладання кліматичних знань у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) та позашкільної освіти (ЗПО) активно поширюється нашою країною.
Однак стандарти кліматичної освіти та її ціннісна перспектива переважно є ґендерно нейтральними: процеси зміни клімату не інтерпретуються в шкільних класах як такі, що мають різний (неоднаковий) вплив на жінок і чоловіків, освітні контексти та завдання для учнів не містять згадок про ґендерні ролі та відносини, кліматичні ризики та обмеження жінок і чоловіків не аналізуються в підручниках, відповідно, відсутні знання та навички в педагогів щодо інтеграції ґендерної проблематики в кліматичну освіту в українських школах.
Для з’ясування, як сприймають вчителі ЗЗСО та фахівці ЗПО проблематику інтеграції ґендерного компонента в кліматичну освіту, використовувався пошуково-аналітичний вид дослідження.
Було проведено 2 фокус-групи. Загальна кількість учасників фокус-групової дискусії (ФГД) – 16 осіб (90% вчительок / педагогинь та 10% учителів / педагогів). Більшість учасників ФГД – це вчителі / вчительки та педагоги, які викладають біологію, природознавство, хімію, географію, основи охорони здоров’я.
Всі учасники / учасниці дискусій мають педагогічну освіту та стаж викладання природничих дисциплін понад 5 років. ЗЗСО / ЗПО із сільської місцевості представляли 35% учасників ФГД. Рекрутування учасників відбувалося в мережі «Facebook».
Аналітичний звіт складається із:
- вступу,
- опису методології та інструментарію дослідження,
- трьох розділів, в яких розкриваються основні тези отриманого масиву відповідей
учасників фокус-групових інтерв’ю, - висновків, де було підбито основні підсумки дослідження, та рекомендацій щодо інтеграції гендерної складової у кліматичну освіту.
Даний метод дослідження дозволив зосередитися та глибинно вивчити ставлення опитаних вчителів до гендерної проблематики, їхньої готовності та спроможності щодо інтеграції гендерної складової у кліматичну освіту.
Ми сподіваємося, що отримані результати дослідження створять фахове підґрунтя для подальших публічних діалогів (як в експертному середовищі, так і для широкого кола зацікавлених осіб) щодо впровадження гендерного аспекту у кліматичну освіту.
Дослідження проведено, звіт підготовлено: Дмитрук Наталею, провідною науковою співробітницею КНДУ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ МІСТА» м. Київ, експертклю ГО «Гендерний креативний простір» на замовлення ГО УЕК “Зелена Хвиля”.
Проєкт здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU).
