Головна | Екологічні проблеми, Зміна клімату, Події, Технології

Міське озеленення на захисті мікроклімату житлових зон: результати проекту 2018

5 Серпня 2019


У рамках проекту «Адаптуючись до зміни клімату: міське озеленення на захисті мікроклімату житлових зон» ми – група дослідників із провідних національних наукових інститутів – вивчали роль міських зелених зон у захисті мешканців Києва від негативних проявів кліматичних змін (хвиль тепла та аномальних температур повітря влітку). Для цього у липні-серпні 2018 у житлових районах Києва з різним рівнем озеленення за спекотних та комфортних погодних умов було проаналізовано:

  • характер та ефективність затінення двору деревами та будинками;
  • добову динаміку температури повітря на відкритому сонці та під деревами;
  • фізіологічну активність різних видів міських дерев.

Наша команда обрала 4 житлові двори Голосіївського району міста з різним рівнем озеленення: 13%, 21%,  25% та 33%. Проведено 3 блоки досліджень:

  1. Вимірювання динаміки температури повітря (16 автономних портативних датчиків розташовані на об’єктах відкритого сонця, деревах з помірним та сильним затіненням, цілодобове вимірювання температури кожні 10 хв., 14 днів);
  2. Теплова зйомка дворів з БПЛА (квадрокоптером DJI Inspire-1 з тепловізором Flir Vue Pro R з висоти 100 м);
  3. Вимірювання інтенсивності фотосинтезу 4 видів дерев, що зустрічаються у житлових дворах Києва (липа, акація, верба, клен), за спекотних та комфортних погодних умов.

Дослідження показали, що негативний ефект «хвиль тепла» влітку може бути значним чином знижений за рахунок правильного розташування дерев із врахуванням затінення від будівель. І навпаки – дерева, висаджені в постійній тіні будівель, забезпечують меншу користь у формуванні мікроклімату.

Комбінація різних рівнів озеленення (дерева / чагарники / газон) у житлових районах є більш ефективною з точки зору охолодження території у спеку порівняно з пріоритетом висадки лише дерев. Навіть великі дерева, але розташовані в постійно затіненому куточку житлового двору, не відіграють великої ролі у формуванні комфортного мікроклімату під час літніх «хвиль тепла», якщо поблизу є великі відкриті простори з асфальтовим або ґрунтовим покриттям.

Липа (Tilia Cordata) та клен (Acer platanoides) характеризувались відносно низькою фотосинтетичною активністю, яка суттєво не відрізнялась за спекотних та комфортних температурних умов. Акація (Robinia Pseudoacacia) характеризувалась високою фотосинтетичною активністю і є витривалим до спеки видом. Натомість верби (Salix Babylonica, Salix Fragilis) за спекотних умов знизили швидкість листкового поглинання СО2 на 50%, що свідчить про їх вразливість до «хвиль тепла». Разом з тим, верби виявилась найбільш продуктивними видами серед усіх досліджених.

Тож, можемо зробити такі загальні висновки:

  • Зміна клімату – це наша реальність. Для комфортного життя у житлових дворах багатоповерхової забудови потрібно берегти кожне дерево!
  • Згідно з «ДБН Б.2.2-12: 2018. Планування і забудова територій», рівень озеленення для територій житлової забудови у населених пунктах має складати не менше 25% площі. ДСП 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» зазначають, що це покриття має становити 40%.
  • На нашу думку, рівень озеленення житлових районів міста має становити мінімум 30 % площі території.
  • Потрібно враховувати толерантність видів паркових дерев до спеки та характер затінення кожного двору при плануванні озеленення.
  • Проводити консультаційну роботу з ОСББ та комунальними службами щодо врахування проявів зміни клімату в роботі з озеленення.

Дивіться відео про нашу роботу та візуалізацію результатів дослідження:

Дослідження проводилось за підтримки National Geographic Society Explorers Program @insidenatgeo

Дослідницька група:

  1. Олександра Халаїм, кандидат біологічних наук, ГО Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» (National Geographic Society grantee)
  2. Тарас Казанцев, кандидат біологічних наук, Центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАНУ
  3. Олександр Поліщук, кандидат біологічних наук, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ
  4. Ігор Панас, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ
  5. Олена Забарна, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

За технічну підтримку дослідження висловлюємо подяку DroneUA

Автор: Олександра Халаїм

Олександра ХалаїмГолова ГО Український екологічний клуб “Зелена Хвиля”

256 переглядів