Головна | Зміна клімату

Україна не має наміру гальмувати міжнародні кліматичні переговори

6 Грудня 2010 Друк


Кліматичні переговори у Канкуні перетнули екватор

Кліматичні переговори у Канкуні перетнули екватор. Акція на підтримку Кіотського протоколу

Кліматичні переговори у Канкуні перетнули екватор, і вже завтра у другій половині дня за Мексиканським часом розпочнеться друга частина конференції, на якій будуть представлені міністри багатьох країн світу.

Перший тиждень конференції відзначився доволі різкими заявами представників Японії щодо небажання брати на себе будь-які зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів після 2012 року в рамках Кіотського протоколу, а також більш оптимістичними заявами щодо можливості вагомих домовленостей між США та Китаєм, від яких у великій мірі залежить успіх кліматичних переговорів.

Україна на переговорах у Канкуні відзначилася черговим “Динозавром дня”  за деструктивну позицію у пошуку рішень щодо відмови від перенесення надлишку одиниць встановленої кількості (надлишку прав на викиди парникових газів) на другий період зобов’язань Кіотського протоколу. Разом з тим, офіційні представники української делегації вважають таку нагороду несправедливою та необгрунтованою, оскільки Україна бере активну участь у  реалізації Кіотського протоколу. Зокрема, українська держава посідає перше місце у реалізації проектів спільного впровадження згідно із ст. 6 Кіотського протоколу. Станом на 1 листопада цього року, 184 проекти отримали листи-підтримки, з них 56 – листи схвалення. Кількість проектів, затверджених за міжнародною процедурою (Трек 2), складає 13, а за національною (Трек 1) – 19. Загальна кількість вуглецевих одиниць, згенерованих за проектами, що реалізуються, складає близько 22 млн. тонн СО2-екв.

Ось як прокоментував Зеленій Хвилі ситуацію щодо перенесення квот (прав на викиди парникових газів) член української делегації на COP16/MOP6 Олексій Хабатюк з Нацекоінвестагентства:

“По-перше, у 1996 році, коли відбувалося підписання Кіотського протоколу, всім Сторонам  Кіотського протоколу було відомо про той спад у економіці та, відповідно, зниження викидів парникових газів, що мали місце в Україні та Росії в період 1990-1996 рр. І саме це було взято до уваги, коли Україні було надано статус країни з перехідною економікою та “м’які” кількісні зобов’язання. За результатами переговорів всі Сторони Кіотського протоколу, підписавши його, а в подальшому ратифікувавши, погодились із кількісними зобов’язаннями щодо обмеження викидів для кожної із Сторін (Додаток B КП). Так само, як і з можливістю перенесення надлишку квот з першого періоду на наступний (параграф 13 статті 3 КП). З правової точки зору, подальше обговорення цього питання безперспективне, оскільки це є доведеним фактом.

По-друге, сам факт появи Кіотського протоколу у 1996 році, а тим більше вступ його в дію у 2005 році без приєднання України та Росії, був би під великим питанням. Слід нагадати про параграф 1 статті 25 Кіотського протоколу та про те, що сукупні викиди парникових газів України та Росії становили в базовому році близько 22% від сукупних викидів парникових газів сторін додатку I РКЗК ООН. Приймаючи до уваги, що США не ратифікували Кіотський протокол, без ратифікації Україною чи Росією Кіотський протокол просто не вступив би в силу.

По-третє, український народ заплатив велику ціну за те скорочення викидів парникових газів, що сталося у середині 90-х: населення країни скоротилося з 52 до 46 млн; в Україні одна з найменших тривалостей життя чоловіків в Європі (62 роки в Україні проти 76 у ЄС); ВВП на душу населення (із врахуванням купівельної спроможності) знаходиться на рівні таких країн як Намібія, Ангола, Єгипет (за даними Міжнародного валютного фонду); колосальна трудова міграція (за кордоном працює за різними оцінками до 5% працездатного населення). Тому не слід говорити про те, що надлишок квот на викиди дістався Україні “безкоштовно”.

Крім того, громадські організації протирічать самі собі. Їхня основна теза, що антропогенні викиди є основною причиною зміни клімату і потрібно обмежувати абсолютну велечину викидів. З чим ми погоджуємося. Але тоді виникає запитання, а яка різниця клімату від того, в який спосіб було досягнуто скорочення викидів. Якщо вони хвилюються за те, що Україна продасть квоти і буде стимулювати викиди в іншій країні, то їм не слід забувати, що кошти, які будуть отримані від продажу йдуть на проекти із скорочення викидів, що зберігає баланс викидів на планеті. Врешті, було б цікаво запропонувати розвиненим країнам прийняти зобов’язання при базовому році – 2009, коли викиди впали в наслідок економічної кризи (наприклад в Японії викиди в 2009 р. знизились на близько 11%, у Великобританії – на 8 %), та вимагати від них при цьому збереження зобов’язань зі скорочення викидів, що були заявлені раніше, до економічної кризи.

Виходячи із вищезазначеного, позиція України не є неконструктивною. Позиція заснована на відстоювані національних інтересів”.

За інформацією Національного агентства екологічних інвестицій України, Україна має низку варіантів щодо поступок, на які збирається йти у глобальному переговорному процесі і не має наміру гальмувати переговорний процес, але разом з тим послідовно відстоюватиме національні інтереси України.

Представник українських громадських організацій на переговорах в Канкуні, Андрій Мартинюк, також повідомив, що делегація України на неофіційній зустрічі проявила готовність до компромісу у питанні відмови від повного перенесення одиниць встановлених викидів на пост-Кіотський період.

“Якщо така інформація підтвердиться, то це стане проривом у переговорах з питання перенесення квот”, – говорить Андрій Мартинюк.

За інформацією Російського соціально-екологічного союзу, на переговорах також обговорюється варіант рішення, за яким квоти, перенесені на другий період зобов’язання Кіотського протоколу могли б переноситися і на наступні періоди, забезпечуючи таким чином можливість їх використання в якості резерву для майбутнього економічного зростання.

890 переглядів
  • Алiса

    На жаль, перше враження від прочитанного – велика кількість помилок у тексті. Це негатино впливає на репутацію джерела.

    • Дякуємо за увагу до тексту. Чи не могли б Ви вказати на приклади таких помилок?

  • На велику жаль кожного року Україна втрачає близько 700000 жителів, насправді ця цифра вражає, тим пачє що третину її становить трудовий контингент. Потрібно мабудь щось терміново робити а не просто красиво говорити