Categories: Технології

Екологи попереджають про небезпеки експлуатації старих ядерних реакторів

Екологи попереджають про небезпеки експлуатації старих ядерних реакторів

Представники громадських організацій звертають увагу чиновників на небезпеки роботи двох ядерних реакторів Рівненської атомної електростанції, проєктний термін експлуатації яких спливає з нового року. За кілька тижнів, 10 грудня, на Рівненській АЕС зберуться чиновники, щоб прийняти рішення про подовження терміну роботи двох ядерних реакторів, які й так уже працюють 30 років.

Перші ознаки старіння реакторів виявити важко, адже вони виникають на мікроскопічному рівні структури матеріалів, і тому, як правило, стають очевидними тільки після того, як аварія уже відбулася. Інспектори, які досліджують блоки на РАЕС, можуть дати лише приблизну оцінку стану обладнання. Наприклад, ймовірність значної аварії на АЕС оцінюють як 10-5 (одна аварія на сто тисяч років), а насправді такі аварії стаються раз на кілька років. Тому навіть після детального огляду все одно лишається значна ймовірність аварії на РАЕС, а зі збільшенням віку АЕС ймовірність аварії зростає.

„Варто додати, що найстаріші в Україні реактори типу ВВЕР-440, термін експлуатації яких зараз планують подовжити в Україні, Асоціація західноєвропейських органів ядерного регулювання визнала такими, безпеку яких неможливо підняти до прийнятного рівня, – розповідає Андрій Мартинюк, голова ради громадської організації «Екоклуб» (Рівне). – Разом із тим, Верховна Рада роками витрачала кошти зняття з експлуатації на цілі, далекі від цього. Тобто, ситуація, м’яко кажучи, дивна: старі блоки небезпечні, але гроші на їх зняття з експлуатації уже давно витрачені на невідомо що».

Друга причина: подовження експлуатації цих двох реакторів робить Україну більш залежною від одного виробника ядерного палива – російської компанії ТВЕЛ, яка єдина в світі виробляє паливо для цих двох застарілих реакторів. Для решти ядерних блоків Україна ще може купувати ядерне паливо у інших постачальників, але саме для цих, найстаріших в Україні, – ні.

„Сьогодні в нашій країні та її сусідів немає такого попиту на електроенергію, щоб задіяти всі українські атомні блоки – це означає, що кошти, які інвестували в блоки, ніколи не повернуться. Тариф на атомну електроенергію не покриває витрати на вирішення проблеми радіоактивних відходів АЕС та її закриття, тому робота старих енергоблоків не лише не принесе прибутків, а навпаки – принесе збитки”, – каже координатор енергетичної програми НЕЦУ Артур Денисенко.

„Перший та другий реактори РАЕС такі старі, що їх все одно доведеться колись закривати. І їхнє закриття пізніше коштуватиме набагато більше, ніж коштує зараз. Поки немає попиту на електроенергію саме від цих блоків, варто почати їх закривати – це і зекономить державні кошти, і не загрожуватиме населенню та природі України”, – каже експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

На думку експертів Національного екологічного центру України, найкращим рішенням з точки зору енергетичної, екологічної безпеки та економічної доцільності є поступове виведення з експлуатації старих атомних енергоблоків по закінченню терміну їх експлуатації. Гроші, які планують витратити на їхнє подовження, варто було би направити на підвищення енергоефективності в промисловості і житловому господарстві.

Нагадаємо, що у вересні в Україні та Німеччині відбувалися протести проти продовження терміну експлуатації старих атомних реакторів.

Читайте також дослідження НЕЦУ “Експлуатація ядерних енергоблоків у понадпроєктний термін. Світова практика і особливості процесу в Україні“.

Зелена Хвиля

Екологічні новини від Зеленої Хвилі

Recent Posts

Студентське дослідження в Кременецькому ботанічному саду: крок до зеленого майбутнього

24 червня 2025 року група з шести студентів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка…

27.08.2025

Інвентаризація дерев у Боярці – крок до збереження унікальних парків

У 2024 році в місті Боярка Київської області відбулася важлива подія для всієї громади. Завдяки…

27.08.2025

Школярі з Диканьки підрахували екологічну цінність дерев дитячого майданчика

У вересні 2023 року в селі Великі Будища (Диканська ОТГ, Полтавська область) відбувся унікальний для…

27.08.2025

Як студенти і школярі Кременеччини досліджували та оцінювали міські дерева

У 2023-2024 роках у Кременецькій громаді відбулася серія екоосвітніх заходів, які об'єднали студентів, школярів та…

27.08.2025

Збереження зелених скарбів Львова: досвід Ботанічного саду НЛТУ України

У 2023 році в Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України стартував масштабний проєкт, який об'єднав…

27.08.2025

“Дуби для столиці”: як студенти КНУ підтвердили екологічну цінність київських дерев

3 червня 2025 року на Виставковому кампусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся важливий позааудиторний захід…

27.08.2025