Україна перегляне свою енергетичну стратегію і скоротить плани будівництва нових блоків атомних електростанцій. Як повідомляє «ЕлектроТЕМА», у Міненерго вважають, що знайти кошти на раніше заявлені дев’ять блоків неможливо, але навіть якщо б вони і були, нові потужності не дадуть змоги досягти основної мети енергостратегії України – підвищення незалежності країни в енергетичній сфері. У зв’язку з цим зміняться пріоритети української енергополітики – тепер в Міненерго роблять ставку на альтернативні природному газові джерела. Як заявив під час другої щорічної конференції Інституту Адама Сміта «Український енергетичний форум» заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Микита Константинов, міністерство має намір до серпня переглянути Енергетичну стратегію України до 2030 року. Пан Константинов відзначив, що передбачено скоротити плани будівництва блоків атомних електростанцій, але не уточнив деталей. За його словами, енергетичну стратегію тепер будуть коригувати щотри роки виходячи з прогнозів енергоспоживання.
За даними журналу «КоммерсантЪ», отриманими від високопоставленого джерела в Міненерго, до 2030 року реально вдасться збудувати максимум шість нових енергоблоків, а не дев’ять, як було заплановано раніше. На нинішній час уже мали би йти роботи на спорудженні чотирьох нових енергоблоків. Але, як відомо «Енергоатом» домовився про фінансування добудови тільки 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС.
«У принципі, коли готувалася стратегія, ми не усвідомлювали, що переведення 70% споживачів газу на електроенергію – це приблизно $100–120 млрд, а отже, це – непідйомна для України сума. Набагато простіше залишити споживачів на газі, замінивши його паливом з альтернативних джерел – імпортованим через СПГ-термінал, а також сланцевим газом і вугільним метаном», – пояснюють у Міненерго. Окрім того, будівництво нових АЕС не вирішує проблеми енергозалежності, оскільки Україна все одно змушена буде збагачувати уран і зберігати ядерні відходи в Росії.
Згідно з Енергетичною стратегією України з 2015 по 2030 рік, НАЕК «Енергоатом» мала ввести в експлуатацію 9 енергоблоків і довести загальне число діючих (з урахуванням надпроєктної експлуатації низки енергоблоків) до 18. Вироблення електроенергії на АЕС до 2030 року мало б сягнути 160–165 млрд. кВт•год на рік, а її частка в загальному обсязі виробленої електроенергії – 65–70%. У 2010 році в Україні було вироблено 187 млрд кВт•год електроенергії. На частку АЕС припало 47,4%, ТЕС – 45,7%, ГЕС – 6,9%.
Учасники ринку також вважають, що у майбутньому Україна може зіткнутися з нестачею потужностей з виробництва електроенергії. «Ми очікуємо, що попит на електроенергію зростатиме приблизно на 2% на рік А потужності з її виробництва, як теплові, так і ядерні, швидко старіють», – зазначив генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тимченко. За його словами, зберегти ці потужності можна буде тільки в тому випадку, якщо у галузь найближчими роками надійдуть значні інвестиції.
Начальник аналітичного відділу ІК «Брокеркредитсервіс» Максим Шеїн вважає, що головна проблема «Енергоатому» нині – залучення необхідних коштів: «Уся програма модернізації компанії оцінюється в $32–35 млрд. При цьому показник EBITDA «Енергоатома» у минулому році становив 1,2 млрд грн, що просто не дає змоги компанії залучити кредитні ресурси для модернізації своїх АЕС. Росія також не здатна залучити такі кошти». За словами пана Шеїна, питання може бути вирішене за рахунок приватизації «Енергоатому».