Засновники Greencubator‘а Андрій та Роман Зінченки отримали премію The Bright Award від Стенфордського університету за значний внесок у розвиток сталої енергетики.

Братам Зінченкам вдалося створити процвітаючу стійку спільноту з питань освіти в галузі енергетики та інновацій і заснувати один із перших зелених енергетичних інкубаторів в Україні.

Чи знаєте Ви, як можна поліпшити вигляд міста на рівні погляду? Як організувати екологічну екскурсію містом? Яку вегетаріанську їжу можна знайти у Стокгольмі та що можна зробити з використаною кавою після її виймання з кава-машини? Чотири члени Екоклубу «Зелена Хвиля» дізналися про це та багато іншого під час триденного візиту організованого НГО «Global Playground Stockholm» у червні цього року. Завдяки фінансовій підтримці Меморіального Фонду «Olof Palme» (Швеція), обидві організації мали можливість відвідати одна іншу, обмінятися досвідом, влаштувати нові контакти та обдумати ідеї майбутніх спільних проектів.

Do you know how any city can be improved at eye level? How to make an ecological city tour? What kind …

25 вересня 2015 року 193 держави-члени Організації Об’єднаних Націй на Саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку одностайно прийняли нову глобальну програму сталого розвитку, що містить 17 цілей сталого розвитку, яких світ має досягнути до 2030 року.

«Справжнім тестом відданості Порядку денному-2030 стане його виконання. Нам потрібні дії з боку всіх та всюди. Наш орієнтир – сімнадцять Цілей сталого розвитку. Вони є переліком обов’язкових справ для людей та планети, планом досягнення успіху», – підкреслював Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун під час виступу на саміті.

1 січня 2016 року розпочався відлік часу – світ має 15 років, аби досягнути 17 амбітних цілей сталого розвитку.

Екоклуб Зелена Хвиля долучився до програми обміну досвідом між громадським сектором Швеції та України заради демократії та сталого розвитку.

Мета проекту полягає у створенні міжнародної мережі молодих людей для досягнення миру, міжнародного взаєморозуміння, демократії та сталого розвитку у Швеції та України, з глибоким розумінням місцевих умов. Мета полягає в тому, щоб встановити співпрацю між двома молодіжними неурядовими організаціями у двох країнах для поліпшення розуміння демократії і збалансованого розвитку шляхом обміну шведським досвідом і знаннями про те, як молодіжні організації активно працюють в громадянському суспільстві.

До вашої уваги – інтерв’ю директора Дунайсько-Карпатської програми WWF Андреаса Бекмана стосовно важливості сталого розвитку взагалі і саме в Україні. Розмова відбулуся напередодні створення Екологічного центру в Національному ботанічному саду м. Києва зусиллями Екоклубу «Зелена Хвиля» та WWF в Україні. 

Чому важливий сталий розвиток?

Чому важливе майбутнє!? За визначенням у незбалансованого розвитку немає майбутнього – така ситуація просто не може тривати довго. Наприклад, ліс вирубується швидше, ніж він може самовідновитися – тобто, ми можемо зараз користуватися деревиною, але в довгостроковій перспективі, у майбутньому у нас не залишиться лісових ресурсів. Сталий розвиток – це пошук шляхів довгострокового, збалансованого майбутнього на цій планеті. Наприклад, використання лише тієї кількості дерев, що ліс …

Програма розвитку ООН оголосила результати конкурсу на отримання грантів “Рішення для сталого розвитку”. Конкурс було оголошено у листопаді минулого року. Було подано багато заявок і було відібрано 4 організації.

Автор – Роберт Егельман (Robert Engelman), Президент WorldWatch Institute

Уривок із звіту “State of the World 2013: Is Sustainability Still Possible?”

Переклад здійснено і розміщено з дозволу WorldWatch Institute

Прикметник сталий, що означає здатність підтримувати безперервне існування без погіршення якості, походить ще від стародавніх римлян. Його активне використання в природоохоронній галузі розпочалося із виходом у 1987 році доповіді Міжнародної комісії з охорони довкілля і розвитку «Наше спільне майбутнє». Сталий розвиток, за визначенням норвезького прем’єр-міністра Гро Харлем Брунтланд та інших членів комісії, «забезпечує потреби теперішніх поколінь, не ставлячи під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби».