Планерну гору у Криму зробили регіональний ландшафтним парком

Через рік після роздачі землі на Планерній горі у Криму кримські депутати створили тут регіональний ландшафтний парк. За таке рішення проголосували 59 депутатів Верховної Ради Криму під час засідання сесії 22 вересня 2010.

Згідно з постановою, регіональний ландшафтний парк місцевого значення “Повітроплавальний комплекс “Узун-Сирт, гора Клементьєва” займатиме 840 га, а його охоронна зона – 34 га. При цьому депутати скасували інший регіональний парк у цьому ж місці – “Тиха бухта”, площа якого складала 580 га.

До прийняття такого рішення депутатів спонукали пілоти та громадські організації, зокрема, Національний екологічний центр України. Усі вони уже кілька років виступають проти розпаювання та забудови гори, оскільки будь-які будівлі можуть знищити аеродинамічні особливості гори і зробити її непридатною для польотів.

“Те, що на Планерній горі створили саме регіональний ландшафтний парк – дуже добре, тому що лише такий статус дозволить пілотам і далі здійснювати тренування. Але натомість треба постійно тримати руку на пульсі подій, тому що регіональні ландшафтні парки можуть мати зонування, у рамках якого теоретично можлива і рекреаційна забудова. Обов’язково треба і далі контролювати ситуацію, щоб ніхто потім не повернувся до цієї забудови під виглядом рекреаційних об’єктів”, – каже Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України.

Він додає, що попри те, що регіональний ландшафтний парк уже створений, активісти НЕЦУ досі не бачили документів, якими скасовані землевідведення на горі.

Протистояння громадськості та місцевої влади почалося восени минулого року, коли на Планерній горі з’явилися стовпчики для позначення ділянок. З’ясувалося, що Кіровська райдержадміністрація виділила тут 81 ділянку по 2,4 га та 30 ділянок по 0,12 га. Земля була виділена під фермерські господарства та пасіки, але майже одразу її почали перепродавати. На початку цього року на 24 ділянки уже були видані державні акти.

У січні активісти НЕЦУ та Дружини охорони природи «Зелене майбутнє» написали листи із вимогою припинити видачу земель та організували підготовку акту про природну цінність цієї гори. Згідно з актом, який розробили співробітники Карадазького природного заповідника, на горі росте 708 видів рослин, 49 з яких внесені до Червоної книги України.

Наприкінці січня прокуратура Криму з’ясувала, що виділені ділянки знаходяться в охоронюваній зоні аеродрому, і тому їхнє використання має обмеження. Через порушення Земельного та Повітряного кодексів України, прокуратура рекомендувала Раді міністрів Криму відмінити прийняті районом держакти на землю на горі.

У березні народні депутати України проголосували за постанову «Про заходи щодо збереження території гори Клементьєва», зокрема, оголосити гору об’єктом природно-заповідного фонду. Також Верховна Рада постановила припинити надання у власність та користування земельних ділянок на горі.

Після цього багато власників земельних ділянок написали заяви про відмову від ділянок на горі, прокуратура подала позови та апеляції по іншим ділянкам, а Рада міністрів Криму відмінила рішення районної влади, за якими держакти на землю ще не були видані їхнім власникам. Але для остаточного захисту гори потрібно було рішення кримських депутатів.