Студентка розмістила в мережі свої роздуми щодо пріорітерів загалом, та енергоефективності зокрема одного українського ВНЗ, а саме щодо його стратегії освітлення приміщень. Цікаві розрахунки дозволяють легко оцінити потенційні можливості економії коштів та природних ресурсів в одній окремій установі.
Енергоефективні/зелені університети – це те, що давно обговорюється і вже почало впроваджуватися в Україні. Це те, що абсолютно необхідно для формування суспільства, що житиме за принципами сталого розвитку. Ініціатива від студентів є. Чому ж не рухаємося далі?…Приводимо зазначений матеріал:
“Навчаючися в університеті, який часто по невідомим мені причинам називають «найкращим» в Україні, я бачила багато маразмів. Маленьких, великих, гігантських, від яких хочеться вити, особливо у порівнянні з університетами Польщі та Німеччини. Але те, що побачила я сьогодні, переповнило чашу мого терпіння.
Наш корпус має багато вікон, які пропускають денне світло в коридори. Але, видимо, сонце не пройшло тендер на виробництво світла, і паралельно із безкоштовним сонячним світлом у нас на кожному поверсі горить шеренга ламп. Донедавна горіла кожна друга лампа. Я пересмикувалася кожного разу, як виходила у коридор, але терпіла. Сьогодні я бачила сюрреалістичну картину: всюди, де недоставало ламп, їх вкручували. А потім засвітили КОЖНУ лампу, яка була в корпусі. Включно із тими, що за карнізами. Із тими, світло від яких взагалі не помітне на тлі яскравого сонячного сяйва. Одним словом, ВСІ абсолютно лампи. І вони горять цілий Божий день, з 8:30 до 18:30.
Три дні тому, 23 березня, відмічалася Година Землі: по всьому світу люди на годину вимикали світло, щоб показати, що зміна клімату є проблемою, яка вимагає дій від усіх. 26 березня на нашому факультеті світили всі лампи, які можна було увімкнути. Я вважаю це вчинком колективного безумства зі сторони керівництва університету. Стосовно зміни клімату, то Україна взагалі є дворазовим призером антипремії «Динозавра дня» на міжнародних кліматичних переговорах. Я думаю, що є достатньо підстав цю премію присудити і керівництву мого ВНЗ. Навряд чи воно хоч краєм вуха чуло про зміни клімату.
Я не полінувалася і підрахувала, скільки ламп горіло намарно. Враховувала лише ті, світло від яких було непомітним на тлі сонячного сяйва. Вийшло 312 ЛД20 (по 18Вт) та 31 ЛД40 (36Вт). Додала до цього 3 лампи по 60Вт в кожному туалеті на кожному поверсі, які практично не вимикаються. Підсумок – 8,892кВт*год. В розрахунку на 206 робочих годин на рік і на 9-годинний робочий день – 16485,77 кВт.
Багато це чи мало? Якщо взяти тариф для юросіб у Києві, це означає 15424,08 грн. Якщо конвертувати в кількість СО2, виходить 11,6 тонн СО2 щороку. Що таке 11,6 тонн? Це кількість, яку поглинає 3,84 га лісу впродовж року. Кількість від спалювання 4936 літрів бензину – на цій кількості 2,4 середньостатистичних автомобілів може їздити рік. Допустимо, автомобілі – неекологічний транспорт. Але хіба немає кращого застосування для 15 тисячі гривень, аніж їх просто спалити? Купити пару снігоприбирачів. Облаштувати лабораторію, купити підручників. Зробити, врешті, підписку на міжнародні наукові журнали, яка давно є в Києво-Могилянській Академії. Справді, ми живемо в епоху середньовіччя, в епоху «спалених книжок», як відзначають організатори проєкту «Енергоефективні університети».
Це лише один наш факультет, і лише електроенергія. Додаймо туди безліч інших корпусів, в яких також, безумовно, за повелінням найвищого керівництва пролилося світло безумства. Додаймо туди архаїчну систему поводження зі сміттям, яка марнує природні ресурси та гроші – роздільного збору в університеті, який зухвало називає себе найкращим, немає. І навряд чи буде.
Заради чого це безумство? Це такий провінційний шик, споживати якомога більше природних ресурсів, показати, що ми багаті (у нас багаті студенти! Багаті платники податків!), й у нас такі забавки – спалювати гроші в котельні ТЕЦ? Чи може це атавістичні рештки радянського мислення – підкорити природу за будь-якої ціни? А може, належне виховання студентів у дусі суспільства споживачів? Диверсійний план проросійських сил по збільшенню енергетичної залежності України? З огляду на дискусії про сланцевий газ стає просто смішно – збільшувати видобуток, щоб світили лампочки на вулиці посеред білого дня. Власне, університет, мабуть, невинний. Він просто є метафорою неефективної та відсталої країни. І мені дуже шкода, що він досі залишається лише цією метафорою. В той час, як інші університети навіть (!) в Україні вже давно просікли, що бути «зеленим» – вигідно і для бюджету, і для природи.”
Джерело: ХайВей
Дуже радимо почитати з цього приводу статтю на day.kiev.uа про українські ВНЗ, які впроваджують «зелені» технології — і виграють.