В останні роки український бізнес із дедалі більшою зацікавленістю звертає увагу на соціальну відповідальність та розробляє різноманітні проєкти в тому числі й в сфері зменшення свого впливу на навколишнє природне середовище.
За оцінками Українського екологічного клубу “Зелена Хвиля”, найбільш популярними екологічними ініціативами українських компанії – членів мережі Глобального договору ООН – є запровадження “зеленого офісу”, природоохоронні проєкти та просвітницькі заходи.
Це безперечно позитивні кроки бізнесу. Та разом з тим, справжня екологічна відповідальність бізнесу починається, коли компанії намагаються мінімізувати свій вплив на довкілля в тих аспектах, де цей вплив є найбільшим. Скажімо, для електрогенеруючої чи вуглевидобувної компанії “зелений офіс” може бути елементом екологічної відповідальності, але не може бути її основою. Екологічна відповідальність таких компаній не може базуватися на зменшенні використання паперу чи скороченні споживання електроенергії на кілька тисяч кіловат годин.
Будь-яка компанія перед усім має визнати: наша діяльність справляє негативний вплив на природне середовище, найбільш вагомим цей вплив є в тому, що…. Й вже звідси розробляти політику екологічної відповідальності.
Для тієї ж енергогенеруючої компанії набагато доцільніше брати за основу екологічної відповідальності збільшення частки відновних джерел енергії в структурі енергогенеруючих потужностей чи зменшення споживання органічного палива на одиницю виробленої електричної енергії. Для різноманітних консалтингових та інших “офісних” компаній, справді, основою може бути запровадження принципів зеленого офісу чи висадження дерев. Для телекомунікаційних компаній основою екологічної відповідальності могло б стати зменшення електромагнітного випромінювання від обладнання, яке ними експлуатується, та запровадження новітніх послуг, що дозволяють зменшити використання паперу клієнтами чи кількість подорожей. Виробники напоїв передусім повинні дбати про збір та переробку пляшок чи використання матеріалів, які розкладаються в навколишньому середовищі. Реалізатори нафтопродуктів могли б звернути увагу на покращення екологічних характеристик палива, яке вони реалізують, а також на проведення інформаційних кампаній серед водіїв щодо екологічного водіння авто і т.д., і т.п.
Саме таким чином, на мою думку, має будуватися екологічна відповідальність бізнесу. Як думаєте?
Чи знаєте Ви українські компанії, які можна назвати прикладом екологічної відповідальносьті в Україні? Це Ваша компанія? Напишіть на publish@wpcode.me, аби про екологічну діяльність Вашої компанії дізналися інші!
Одним з пріоритетних напрямків роботи Українського екологічного клубу “Зелена Хвиля” є розвиток екологічних аспектів соціальної відповідальності бізнесу, тож запрошуємо до співпраці компанії для поглиблення стандартів екологічних програм відповідального бізнесу в Україні.
Хочете висловити свою думку на той чи інший аспект охорони довкілля в Україні? Пишіть нам на publish@wpcode.me.
Власне із визначення впливів на довкілля починається екологічний менеджмент підприємства. В стандарті ІСО 14001 написано, що далі. Сертифікацію за цим стандартом пройшли багато українських підприємств, декларація наявності систем екологічного менеджменту в Україні явище вже досить відоме і поширене. Цілком логічно, ставлячи за мету зниження негативного впливу на довкілля, зосереджуватись на основних джерелах і досягати зниження їх негативної дії. В принципі, все раціонально і просто для розуміння. Складно для реалізації, правда :), бо це означає справжню діяльність, а не окозамилювання.
Але, як на мене, оцінювати справжню екологічну відповідальність компаній варто саме з таких позицій.
Є певні натяки на те, що екологічний маркетинг скоро набере більшого розмаху в Україні, класно мати критерії для поділу на “щирих” та “грінвошерів”.