Законом України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року” визначено завдання з розширення площі природно-заповідного фонду до 10 відсотків у 2015 році та до 15 відсотків загальної території країни у 2020 році.

При прийнятті Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року були визначені цілі досягнення питомої ваги площі природно-заповідного фонду до площі адміністративно-територіальної одиниці на рівні 11% станом на 1 січня 2017 року та 15% станом на 1 січня 2021 року.

20-23 січня відбувся щорічний Всесвітній економічний форум в Давосі, в рамках якого було проведено низку панельних дискусій, присвячених охороні довкілля, енергетиці та сталому розвитку.

В дискусії “Трансформація енергетики” взяли участь виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Fatih Birol, голова правління компанії Hitachi Hiroaki Nakanishi, голова правління компанії Iberdrola Ignacio Sánchez Galán та голова правління компанії Shunfeng International Clean Energy Eric Xin Luo. Модерував дискусію віце-президент компанії IHS Daniel Yergin.

Зелена Хвиля записала 12 ключових тез дискусії.

25 вересня 2015 року 193 держави-члени Організації Об’єднаних Націй на Саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку одностайно прийняли нову глобальну програму сталого розвитку, що містить 17 цілей сталого розвитку, яких світ має досягнути до 2030 року.

«Справжнім тестом відданості Порядку денному-2030 стане його виконання. Нам потрібні дії з боку всіх та всюди. Наш орієнтир – сімнадцять Цілей сталого розвитку. Вони є переліком обов’язкових справ для людей та планети, планом досягнення успіху», – підкреслював Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун під час виступу на саміті.

1 січня 2016 року розпочався відлік часу – світ має 15 років, аби досягнути 17 амбітних цілей сталого розвитку.

З 1 квітня 2015 року в Україні було збільшено з 30% до 50% знижку на електроенергію, спожиту в нічний час доби (з 23:00 до 7:00).

Щоб скористатися знижкою необхідно встановити спеціальний лічильник електроенергії, який фіксуватиме обсяги споживання у різні періоди доби. Вартість такого лічильника складає близько 1500 грн, але може відрізнятися залежно від компанії, яка вас обслуговує (обленерго).

То ж чи варто витрачати час та кошти на заміну лічильника? Чи краще замість купівлі лічильника відкрити депозит під 20% річних та отримати через рік додаткові 300 грн?

Наступного тижня в Парижі розпочнеться кліматична конференція, де експерти, урядовці та лідери країн з усього світу вкотре шукатимуть дієві механізми боротьби зі зміною клімату.

Видобування та спалювання викопного палива, інтенсивний розвиток сільського господарства та вирубка лісів з року в рік підвищують обсяг накопичених в атмосфері парникових газів, посилюючи тенденції до зміни клімату планети. За даними станції Ману Лоа, де здійснюється моніторинг складу атмосферного повітря з 1956 року, концентрація вуглекислого газу в повітрі за останні 60 років зросла з близько 300 до 400 частинок на мільйон (0,04%).

Побудова чіткого та прозорого регуляторного середовища – важлива запорука для розвитку бізнесу та залучення інвестицій в економіку країни, а запровадження електронних послуг – один з дієвих інструментів держави на цьому шляху.

В Україні вже запрацювали перші електронні послуги у сфері будівництва, земельних ресурсів та юстиції. Дозвільні послуги у сфері охорони довкілля мають також бути серед пріоритетних напрямів, оскільки їх переведення в електронну форму принесе значні вигоди всім залученим сторонам: бізнесу, державним органам та громадськості.

Індекс соціального прогресу – це показник розвитку країн, який не враховує економічні індикатори, а натомість фокусується на екологічних та соціальних аспектах розвитку. Таким чином, розробники індексу намагаються оцінити соціальний розвиток країн світу безвідносно до зміни їх валового внутрішнього продукту.

Індекс був розроблений громадською організацією Social Progress Imperative, яка об’єднує науковців, бізнес організації та громадських діячів.

Тестова версія світового рейтингу за індексом соціального прогресу була оприлюднена у 2013 році. У квітні 2015 році опубліковано результати оновленого рейтингу, за яким Україна посіла 62 місце серед 133 країн світу.

Законодавчі ініціативи щодо дерегуляції економічної діяльності та удосконалення дозвільних процедур у сфері господарської діяльності не оминають і сферу охорони довкілля. Проте неузгодженість дій різних органів влади і відсутність синхронних змін у підзаконних актах призводить до розбалансування системи дозвільних процедур, подвійного трактування положень законодавства та затримок у розгляді документів на отримання екологічних дозволів.

У сфері охорони довкілля діє 4 основних документів дозвільного характеру:

Валовий внутрішній продукт відображає рівень економічної активності в країні, але не враховує багато чинників, які впливають на добробут населення, зокрема, стан навколишнього природного середовища.

ВВП збільшується завдяки подвійній дії забруднення навколишнього природного середовища — і від збільшення забруднення (через сплату екологічного податку), і від ліквідації спричинених забрудненням наслідків. А на думку сучасної американської дослідниці Дж. Клейюнас, «ВВП враховує забруднення довкілля щонайменше чотири рази — коли воно відбувається, коли воно усувається, коли воно справляє негативний вплив на здоров’я людей та коли винагороджуються ті, хто впроваджує екологічно чисті технології». «Деградація довкілля часто виглядає добре для економіки», — вторить їй колега з Огайського університету Т.Хааб.

Кіотський протокол зобов’язав розвинуті країни скоротити викиди парникових газів та надав їм можливість окрім реалізації проектів зі скорочення викидів на власній території купувати права на викиди парникових газів в інших країн, які мають їх надлишок.

Ще до початку першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу, в 2007 році, Україна розраховувала залучити від продажу одиниць встановленої кількості (квот на викиди парникових газів) від 1,5 до 10 мільярдів доларів. Тодішній голова Національного агентства екологічних інвестицій України Віталій Нахлупін в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” під назвою “Котиться вал «зелених» інвестицій. Впіймати б!..” заявляв, що Україна планує продати за перший кредитний період Кіотського протоколу (2008—2012 рр.) від 1 млрд. до 1 млрд. 200 млн. одиниць …