В дельті Дунаю розводитимуть водяних буйволів

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) та ГО «Центр регіональних досліджень» в рамках програми по адаптації до зміни клімату починає, певно, один з своїх найбільш цікавих проєктів, який у співробітників та волонтерів вже отримав назву «Операція «Буффало». В ході цього проєкту в селищі Орлівка, що розташовується в регіоні дельти Дунаю, буде створено експериментальне стадо водяних буйволів. Так, ви не помилились – в дельті Дунаю з’являться тварини, яких ви могли бачити під час подорожей Південно-Східною Азією – азійські водяні буйволи. Варто зазначити, що водяні буйволи з’явилися в південній Європі і в басейні Дунаю понад півтори тисячі років тому, але на сьогодні їх чисельність в Дунайському регіоні швидко скорочується, а в українських Карпатах – на Закарпатті, залишилось біля сотні цих унікальних тварин. От саме звідти і планується привезти буйволів для створення повноцінного стада в Орлівці.

В дельті Дунаю розводитимуть водяних буйволів

Для чого ж знадобились буйволи на півдні України? Відповідь на це питання криється у такому глобальному явищі як зміна клімату. Температура атмосферного повітря невпинно підвищується, відповідно це несе невідворотні зміни у всі куточки нашої планети, і Україна, її південь – не виключення.

Частіші та більш інтенсивні посухи, підтоплення та захаращення орних земель в заплавах, поява нових, до того відсутніх видів рослин- все це спонукає до пошуку нових форм господарювання на землях що знаходяться під загрозою затоплення. Мова йде, фактично, про цілий комплекс питань, які сьогодні стоять перед місцевими громадами та до яких потрібно адаптовуватись вже зараз. І саме вирішенню цього питання має сприяти поява у придунайському регіоні буйволів.

Саме ці могутні травоїдні тварини, на думку експертів, можуть виявитись справжнім ключем до покращення стану водних екосистем регіону та підвищення добробуту місцевих громад. Більш пристосовані до тих нових умов, що прогнозуються кліматологами, буйволи менш вразливі до захворювань, споживають грубі корми, які не споживає місцева худоба, можуть жити на ділянках заплав. Фактично вони виступають потужними меліораторами, поїдаючи водну рослинність і тим самим розчищаючи водойми та створюючи сприятливі умови для життя інших біологічних форм.

Але поки що це все попереду. Красені буйволи наразі лише готуються до дальньої дороги і відкриття нового світу. Який, без сумніву, вони збагатять своєю присутністю.

Зелена Хвиля

Екологічні новини від Зеленої Хвилі

Recent Posts

Студентське дослідження в Кременецькому ботанічному саду: крок до зеленого майбутнього

24 червня 2025 року група з шести студентів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка…

27.08.2025

Інвентаризація дерев у Боярці – крок до збереження унікальних парків

У 2024 році в місті Боярка Київської області відбулася важлива подія для всієї громади. Завдяки…

27.08.2025

Школярі з Диканьки підрахували екологічну цінність дерев дитячого майданчика

У вересні 2023 року в селі Великі Будища (Диканська ОТГ, Полтавська область) відбувся унікальний для…

27.08.2025

Як студенти і школярі Кременеччини досліджували та оцінювали міські дерева

У 2023-2024 роках у Кременецькій громаді відбулася серія екоосвітніх заходів, які об'єднали студентів, школярів та…

27.08.2025

Збереження зелених скарбів Львова: досвід Ботанічного саду НЛТУ України

У 2023 році в Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України стартував масштабний проєкт, який об'єднав…

27.08.2025

“Дуби для столиці”: як студенти КНУ підтвердили екологічну цінність київських дерев

3 червня 2025 року на Виставковому кампусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся важливий позааудиторний захід…

27.08.2025