Україна вдруге отримала звання “Динозавра дня” на кліматичних переговорах

Україна разом із Росією, Новою Зеландією та Австралією на кліматичних переговорах в Канкуні були названі “Динозаврами дня” за їх деструктивну позицію у пошуку рішень щодо відмови від перенесення надлишку одиниць встановленої кількості (надлишку прав на викиди парникових газів) на другий період зобов’язань Кіотського протоколу.

Внаслідок того, що відповідно до зобов’язань України в рамках Кіотського протоколу наша країна до 2012 року має не перевищити рівень викидів парникових газів у базовому 1990 році і, враховуючи спад економіки в 1990-х роках, до 2012 року в України накопичиться понад 2 мільярди надлишку одиниць встановленої кількості. На думку українських та світових громадських організацій, цей надлишок жодним чином не пов’язаний із реальними діями у боротьбі зі зміною клімату, а є наслідком помилки у визначенні базового сценарію та значного спаду економіки.

Офіційна позиція України полягає в необхідності перенесення вуглецевих одиниць з першого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом на наступні періоди, незалежно від того чи це буде наступним періодом Кіотського протоколу, чи періодом нової угоди, за умови прийняття 2005 року як базового.

На практиці на даний час Україні вдалося реалізувати лише 47 мільйонів одиниць встановленої кількості в рамках міжнародної торгівлі квотами.

Нагороду “Динозавр дня” вчора також отримали цілий ряд країн, які пропонують включити проєкти із вловлювання та зберігання вуглецю до заходів боротьби зі зміною клімату в рамках механізму чистого розвитку.

Нагадаємо, що минулого року уже на другий день кліматичної конференції у Копенгагені Україна була удостоєна одразу двох нагород «Динозавр дня»: вона посіла перше та третє місце у рейтингу Сторін Конференції, що чинять найбільше перешкод для досягнення домовленостей про скорочення викидів парникових газів.  Перше місце Україна отримала за найбільш неконструктивну позицію на переговорах, а третю – за найнижчий рівень доступу до інформації про угоди із продажу частини національної квоти на викиди парникових газів (зокрема, Японії) та використання отриманих коштів.