Сторони Монреальського протоколу домовилися про обмеження викидів гідрофторвуглеводнів

На 28 нараді Сторін Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, у м. Кігалі (Руанда) після тривалих і складних перемовин країни домовилися про обмеження використання гідрофторвуглеводнів (HFC).

Монреальський протокол був прийнятий ще у 1987 році для боротьби з руйнуванням озонового шару і обмеження використання озонруйнуючих речовин, зокрема хлорфторвуглеводнів. Протокол ратифікували 197 країн світу. Україна стала Стороною Монреальського протоколу у 1988 році.

Гідрофторвуглеводні, які почали використовуватися в холодильниках та кондиціонерах на заміну хлорфторвуглеводням, не мають озонруйнуючого ефекту, однак мають сильний парникових ефект, що посилює ризики кліматичних змін.

Наприклад, для сполуки HFC-236fa потенціал глобального потепління складає 9 810 (тобто дана сполука викликає парниковий ефект в 9810 разів більший ніж СО2), а для HFC-23 (трифторметан) – 14 800.

Монреальський протокол вважається однією з найуспішніших екологічних міжнародних угод через позитивні досягнення у скороченні викидів озонруйнуючих речовин. Однак, виявилося, що рішення однієї проблеми посилило іншу – проблему кліматичних змін. Поправки, прийняті в Кінгалі, покликані виправити цю ситуацію.

Обсяги використання гідрофторвуглеводнів стрімко зростають через дедалі більше розповсюдження кондиціонерів та холодильників в країнах, що розвиваються. Тому обмеження виробництва гідрофторвуглеводнів зробить суттєвий внесок у боротьбу зі зміною клімату.

Поправки до Монреальського протоколу передбачають різні підходи для трьох груп країн і обов’язкові для виконання Сторонами цілі:

• розвинуті країни мають скоротити використання гідрофторвуглеводнів на 10% вже у 2019 році; до 2036 року обсяги викидів мають скоротитися на 85%;
• перша група країн, які розвиваються, включаючи Китай, Бразилію та близько сотні інших країн, мають обмежити ріст обсягів використання гідрофторвуглеводнів, починаючи з 2024 року; до 2045 року викиди мають скоротитися на 80% у порівнянні із 2021 роком;
• друга група країн, які розвиваються, що є менш розвинутими або знаходяться у більш спекотних кліматичних зонах, включаючи Індію, Саудівську Аравію та Кувейт, почнуть обмежувати використання гідрофторвуглеводнів з 2028 року; до 2047 року викиди мають скоротитися на 85% у порівнянні із 2025 роком.

Досягнуті завдяки новій угоді скорочення викидів можуть зменшити зростання температури на планеті на 0.5 градусів Цельсія.

Зміни до Монреальського протоколу разом із вступом в дію Паризького договору та рішенням ICAO щодо контролю викидів парникових газів від міжнародної авіації – важливі кроки для скорочення світових викидів парникових газів.

Зміни до Монреальського протоколу також містять положення щодо фінансової підтримки країн, що розвиваються, для переходу на альтернативи гідрофторвуглеводням (див. також). Обсяги фінансової допомоги будуть погоджені наступного року, однак потреба в ній оцінюється в мільярди доларів США.

Повний текст змін доступний для завантаження за посиланням. Зміни до Монреальського протоколу набудуть чинності 1 січня 2019 року за умови, що принаймні 25 Сторін Монреальського протоколу до того часу нададуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, інструменти про прийняття, затвердження або приєднання.