СОР16 – офіційна позиція України на конференції зі зміни клімату в Канкуні

Напередодні 16 Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 6 Зустріч Сторін Кіотського протоколу Національне агентство екологічних інвестицій України оприлюднило текст офіційної заяви української делегації на конференції.

Нагадаємо, що офіційна позиція України була розкритикована українськими екологічними організаціями як така, що грунтується на основі некоректних досліджень.

Нижче наводимо текст заяви повністю.

Україна підтримує зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів в атмосферу з метою недопущення небезпечного підвищення глобальної температури.

Україна послідовно робить свій внесок у боротьбу із глобальною зміною клімату та підтримує зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів в атмосферу.

Як Сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Україна виконує узяті на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів та діє в рамках зазначених міжнародних угод.

Як Сторона Кіотського протоколу, Україна бере активну участь у скороченні викидів парникових газів через «гнучкі» механізми Кіотського протоколу – проєкти спільного впровадження та торгівлю квотами за Схемою Зелених Інвестицій.

Реалізуючи на практиці тезу «спільної, але диференційованої відповідальності», Україна бере на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року, за умови функціонування міжнародних проєктних (наприклад, проєкти спільного впровадження) та ринкових (наприклад, торгівля квотами) механізмів.

Україна готова розглядати та прийняти більші обмеження викидів, якщо економіка України отримає доступ до фінансових і технологічних ресурсів для впровадження низьковуглецевих енергоефективних технологій.

Щодо форми угоди. Сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов’язаннями усіх сторін.

У випадку неможливості досягнення такої угоди, необхідно докласти зусиль для:

1.      Продовження дії Кіотського протоколу на три-п’ять років без внесення суттєвих змін до нього.

2.      Прийняття Конференцією Сторін рішень щодо подальшого переговорного процесу із окремим рішенням, що фіксувало б кількісні зобов’язання Сторін на період до 2020 року та зобов’язання Сторін стосовно моніторингу, звітності та верифікації (MRV).

За відсутності єдиної цілісної угоди Україна готова узяти на себе кількісні зобов’язання щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів в рамках двохсторонніх чи багатосторонніх угод.

Щодо терміну угоди. Термін дії нової угоди має сягати 2020 року з чітким дороговказом щодо її функціонування на більш тривалий термін – до 2050 р. і далі.

Щодо базового року. В новій угоді 1990 рік має зберігатися як єдиний базовий рік для обрахування зобов’язань сторін.

Щодо вуглецевих одиниць. Нова угода має передбачати перенесення вуглецевих одиниць з першого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом на наступні періоди, незалежно від того чи це буде наступним періодом Кіотського протоколу, чи періодом нової угоди, за умови прийняття 2005 року як базового.

Щодо проєктних механізмів. Нова угода має містити перевірені часом і досвідом проєктні («гнучкі») механізми Кіотського протоколу. Водночас, угода має передбачати спрощений доступ сторін до проєктних механізмів і можливість оперативного запровадження нових проєктних механізмів.

Щодо ринкових механізмів. Нова угода має створювати умови для розбудови єдиного фінансового механізму, міжнародних систем торгівлі викидами і відповідних національних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

Україна знаходиться на шляху створення внутрішнього ринку торгівлі викидами як дієвого ринкового механізму скорочення викидів, що довів свою ефективність.

Україна готова до об’єднання внутрішнього ринку торгівлі викидами із ринками інших держав і регіонів з метою підвищення їх ефективності як інструменту скорочення глобальних викидів парникових газів.

Щодо вироблення домовленостей з адаптаційних заходів. Україна вважає важливими відповідні переговори і вітає конструктивні домовленості щодо термінового розроблення відповідних системних заходів та механізмів їх фінансування.

Щодо LULUCF. Україна підкреслює важливу роль лісів у скороченні антропогенних викидів та поглинанні парникових газів і закликає до забезпечення механізму належного врахування ролі лісів при виконанні зобов’язань Сторін.

Щодо моніторингу, звітності та верифікації. Усі сторони нової угоди мають взяти на себе зобов’язання щодо суворого дотримання вимог моніторингу, звітності та верифікації (перегляду) національних інвентаризацій викидів парникових газів, а також проєктних та ринкових механізмів.

Щодо статусу країн з перехідною економікою. Особливий статус України як країни з перехідною економікою, який знайшов відображення і в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату, і в Кіотському протоколі, має бути збережений.

Включити до рішення Конференції Сторін у Канкуні для відображення у нових домовленостях пост-Кіотського періоду наступні положення стосовно Сторін Додатку I, що знаходяться в процесі переходу до ринкової економіки:

«Конференція Сторін:

1.      Вирішує, що Сторони Додатку I, які знаходяться у процесі переходу до ринкової економіки, не будуть зв’язані юридичними зобов’язаннями за новими домовленостями щодо зміни клімату після 2012 року щодо надання нових та додаткових фінансових ресурсів, передачі технологій та нарощування інституційного потенціалу на підтримку Сторін, що є країнами, які розвиваються, з метою надання можливості посиленої реалізації заходів з пом’якшення наслідків та адаптації, хоча вони можуть забажати розглянути такі дії на добровільній основі.

2.      Запрошує Сторони Додатку I, що мають таку можливість, через багатосторонні агенції, включаючи Глобальний екологічний фонд в рамках його мандату, двосторонні агенції та приватний сектор, або шляхом будь-яких інших домовленостей, в разі потреби, надати допомогу у нарощуванні потенціалу, фінансах, технічній частині та передачі технологій Сторонам, що знаходяться в процесі переходу до ринкової економіки, з тим щоб сприяти цим Сторонам у розробці та реалізації стратегії розвитку економіки з низькими викидами та планів дій, які б відповідали їхнім пріоритетам та цілям скорочення викидів.»

Читайте також:
Напередодні COP16: що приніс Україні Кіотський протокол?