Напередодні COP16: що приніс Україні Кіотський протокол?

Україна підписала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 15 березня 1999 р. та ратифікувала його 4 лютого 2004 року. Кіотський протокол надав Україні можливість використовувати механізми проєктів спільного впровадження та міжурядової торгівлі квотами для залучення інвестицій у проєкти зі зниження викидів парникових газів на території України.

Як повідомляла Зелена Хвиля, в рамках лише міжурядової торгівлі викидами із Поточного рахунку України було переведено 47 мільйонів одиниць встановленої кількості. Загальна сума коштів, отриманих українською стороною в рамках торгівлі квотами, може становити близько 4,5 мільярдів гривень. На жаль, лише нещодавно відбулося затвердження перших проєктів, які мають бути реалізовані за ці кошти в рамках схеми зелених інвестицій, тому поки що важко робити висновки про ефективність використання даних коштів.

В рамках механізму спільного впровадження, відповідно до інформації Національного агентства екологічних інвестицій України, станом на кінець жовтня 2010 року в Україні реалізується 184 проєкти, для 55 з яких вже надано Листи Схвалення. Очікувані скорочення викидів протягом періоду 2008-2012 років за даними проєктами складають 172,4 млн. тонн СО2 еквіваленту (одиниць скорочення викидів – далі ОСВ).

Серед них вже зареєстровано 32 проєкти спільного впровадження, щонайменше 20 серед яких вже мають можливість продавати підтвердженні незалежним аудитом одиниці скорочення викидів парникових газів загальним обсягом більше 13 мільйонів ОСВ. Додатково підприємства отримали більше 9 мільйонів ранніх скорочень (скорочення, що були досягнуті до 2008 року). Таким чином, загальний об’єм інвестицій, отриманий українськими підприємствами в рамках проєктів спільного впровадження, складає близько 2 мільярдів гривень.

Серед підприємств, які вже мають підтверджені (готові для продажу або реалізовані) скорочення викидів парникових газів, можна відзначити такі: ТОВ «Електросталь», ВАТ «Київгаз», ВАТ «Одесагаз», Краматорська ТЕЦ, ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», Івано-франківський цементний завод, шахта Суходільська-Східна, шахта Комсомолець Донбасу, теплопостачальні компанії Харкова, Донецька, Луганська, Рівного та ін. Їх кількість, а отже й кількість залучених за рахунок Кіотського протоколу коштів постійно зростає.

Підсумовуючи, можна відзначити, що завдяки Кіотському протоколу в українську економіку вже було залучено близько 6,5 мільярдів гривень і ця сума може зрости принаймні вдвічі до кінця 2012 року.

Зелена Хвиля

Екологічні новини від Зеленої Хвилі

Recent Posts

Студентське дослідження в Кременецькому ботанічному саду: крок до зеленого майбутнього

24 червня 2025 року група з шести студентів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка…

27.08.2025

Інвентаризація дерев у Боярці – крок до збереження унікальних парків

У 2024 році в місті Боярка Київської області відбулася важлива подія для всієї громади. Завдяки…

27.08.2025

Школярі з Диканьки підрахували екологічну цінність дерев дитячого майданчика

У вересні 2023 року в селі Великі Будища (Диканська ОТГ, Полтавська область) відбувся унікальний для…

27.08.2025

Як студенти і школярі Кременеччини досліджували та оцінювали міські дерева

У 2023-2024 роках у Кременецькій громаді відбулася серія екоосвітніх заходів, які об'єднали студентів, школярів та…

27.08.2025

Збереження зелених скарбів Львова: досвід Ботанічного саду НЛТУ України

У 2023 році в Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України стартував масштабний проєкт, який об'єднав…

27.08.2025

“Дуби для столиці”: як студенти КНУ підтвердили екологічну цінність київських дерев

3 червня 2025 року на Виставковому кампусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся важливий позааудиторний захід…

27.08.2025