На Поліссі вивчатимуть роль боліт у боротьбі зі зміною клімату

У двох поліських заповідниках вивчатимуть взаємозалежність між змінами клімату та станом водно-болотних угідь. Про це, як повідомляє КліматІнфо,  йшлося на відкритті дослідницького проєкту “Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна”, що фінансуватиметься ЄС.

Даний проєкт був запропонований неурядовими організаціями за підтримки центральних органів влади. Були обрані дві пілотні території: національний парк «Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник, що мають міжнародне значення. Цим цінним і вразливим екосистемам загрожують негативні наслідки змін клімату.

Під час презентації розглядалась актуальність, цілі і проблеми захисту водно-болотних угідь Полісся на всіх рівнях як одного з найважливіших регулюючих чинників змін клімату. З одного боку, болота є одним з найбільших поглиначів парникових газів і можуть сприяти подоланню змін клімату, а з іншого – ці болотні екосистеми дуже вразливі до змін температури і вологості внаслідок кліматичного дисбалансу.

Проєкт “Інтеграція питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами заповідних територій Полісся, Україна” розрахований на 30 місяців і потребує надзвичайного рівня кооперації, тому до його розробки і впровадження долучені різні експерти – це представники українських («Прип`ять-Стохід» і Поліський природний заповідник) та французьких національних парків ( національний парк Піренеї), експерти Українського товариства охорони птахів, представники Програми розвитку ООН в Україні та Асоціації VERSeau Développement (Франція), що вже мають необхідний досвід в даній сфері.

В рамках даної програми передбачено фінансування в розмірі 800 тис. євро з боку ЄС, використання яких буде контролювати Жан-Франсуа Море, менеджер проєкту з боку ЄС. Згідно зі словами Юнони Віденіної, керівника проєкту, для повної реалізації ідеї необхідно трохи більше 1 млн. євро, тому учасники шукатимуть і інші джерела фінансування.

Проблема змін клімату тісно пов`язана з вуглекислим газом, найбільшим поглиначем якого є світовий океан, а на другому місці за ефективністю – саме водно-болотні угіддя. Водно-болотні угіддя Полісся є домівкою для багатьох ендемічних видів фауни і флори та відіграють значну роль у абсорбуванні CO2. Але на сьогодні дані території значно потерпають від багатьох факторів:

  • наслідки меліоративних заходів, що проводилися в минулому столітті (наявність великої площі занедбаних територій навколо резерваторів, що ніяк не використовуються і одночасно не є заповідними) ;
  • ризику пожеж;
  • довготривале підтоплення, що призводить до деградації русел річок, лісів;
  • зміни гідробіологічного режиму малих річок;
  • заростання русел річок вищою водною рослинністю, що знижує їх пропускну здатність.

Але завдяки тому, що дана програма може оперувати досвідом і українських, і французьких експертів, її керівництво бачить багатовимірну картину вирішення нагальних проблем. Отже, в межах проєкту передбачено такі дії:

  • розробка та реалізація місцевих планів дій по зміні клімату (PACI);
  • реалізація пілотних проєктів (до 5) з практичним застосуванням окремих заходів PACI;
  • впровадження новітніх технологій у сфері змін клімату, що скоротить викиди парникових газів (співпраця з регіональною обсерваторією кліматичних змін, Франція);
  • підвищення обізнаності громадськості та потенціалу місцевих органів влади з питань адаптації до змін клімату;
  • тренінги, навчальні тури, поширення результатів проєкту.

Оцінка змін клімату для цих пілотних проєктів може бути застосована до інших територій Полісся, що мають схожі проблеми.

Анастасія Костриця, спеціально для КліматІнфо.

Зелена Хвиля

Екологічні новини від Зеленої Хвилі

Recent Posts

Студентське дослідження в Кременецькому ботанічному саду: крок до зеленого майбутнього

24 червня 2025 року група з шести студентів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка…

27.08.2025

Інвентаризація дерев у Боярці – крок до збереження унікальних парків

У 2024 році в місті Боярка Київської області відбулася важлива подія для всієї громади. Завдяки…

27.08.2025

Школярі з Диканьки підрахували екологічну цінність дерев дитячого майданчика

У вересні 2023 року в селі Великі Будища (Диканська ОТГ, Полтавська область) відбувся унікальний для…

27.08.2025

Як студенти і школярі Кременеччини досліджували та оцінювали міські дерева

У 2023-2024 роках у Кременецькій громаді відбулася серія екоосвітніх заходів, які об'єднали студентів, школярів та…

27.08.2025

Збереження зелених скарбів Львова: досвід Ботанічного саду НЛТУ України

У 2023 році в Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України стартував масштабний проєкт, який об'єднав…

27.08.2025

“Дуби для столиці”: як студенти КНУ підтвердили екологічну цінність київських дерев

3 червня 2025 року на Виставковому кампусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся важливий позааудиторний захід…

27.08.2025