НЕЦУ: Україна будує свою кліматичну позицію на основі некоректних досліджень

Україна їде на міжнародні переговори зі зміни клімату з позицією, яку вона побудувала на некоректних дослідженнях. Через це офіційна позиція України фактично означає ріст викидів парникових газів, а не їх зменшення, і гальмує світові переговори. Про результати огляду усіх кліматичних досліджень, які призвели до створення цьогорічної кліматичної позиції, розказали експерти Національного екологічного центру України.

„Як відомо, офіційна делегація України їде на міжнародні переговори з позицією „не перевищити 80% викидів парникових газів від рівня базового 1990 року”. Насправді, така позиція означає не зниження, а ріст викидів парникових газів, оскільки на даний момент Україна викидає лише 45% від рівня 1990 року, і поставивши собі за мету „знизити” рівень до 80%, насправді дає можливість підвищувати його ще на 35%. Така позиція України в умовах, коли людство має якнайшвидше вирішити глобальні проблеми зміни клімату, є щонайменше неконструктивною”, – пояснює координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.

Експерт Національного екологічного центру України Юлія Огаренко оглянула вісім оцінок потенціалу України щодо скорочення викидів парникових газів: це дослідження Всесвітнього банку, Національного авіаційного університету, звіт та три Національні повідомлення зі зміни клімату в ООН та дослідження Міжнародного інституту прикладного системного аналізу, і з’ясувала, що для формування своєї кліматичної позиції Україна обрала зручні для неї дослідження.

„Загальним недоліком усіх офіційних звітів України та дослідження Світового банку є те, що вони є абсолютно непрозорими з методологічної точки зору. Коли ми намагалися повторити розрахунки, з’ясувалося, що у дослідженнях не вказані ані усі початкові дані, ані усі формули та методи, за якими проводилися розрахунки”, – каже автор дослідження НЕЦУ Юлія Огаренко.

Вона додає, що українські дослідження здебільшого ґрунтуються на Енергетичній стратегії України до 2030 року, яка переоцінює споживання енергії та уже зараз не реалізується. Окрім цього, у Енергетичній стратегії не врахований потенціал України з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії.

„Світові дослідження доводять: потенціал України зі зниження викидів значно вищий, ніж офіційна мета. Наприклад, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу провів дослідження, яке свідчить, що викиди парникових газів в Україні у 2020 році будуть на рівні -54% від базового 1990 року навіть без додаткових заходів для скорочення викидів. Однак Україна спирається саме на зручні для неї дослідження, які оцінили потенціал скорочення викидів, близький до її офіційної позиції”, – робить висновки Юлія Огаренко.

Цьогорічні переговори відбуватимуться у місті Канкун, Мексика, з 29 листопада по 10 грудня. Від цієї зустрічі щонайменше очікується досягнення згоди у питаннях адаптації до змін клімату, передачі технологій, ролі лісів, а також щодо створення нового фонду, який стане основою для довгострокового фінансування боротьби зі зміною клімату.

За більш детальною інформацією звертайтеся, будь ласка, до:

Христина Рудницька,
Координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України
krudnytska at necu.org.ua
044 353 78 42
http://www.climategroup.org.ua

Юлія Огаренко,
Експерт Національного екологічного центру України, автор дослідження
ogarenko.yuliya at gmail.com

044 353 78 42
http://www.necu.org.ua