Чи діятиме Кіотський протокол після 2012 року?

Перший період зобов’язань за Кіотським протоколом закінчується 31 грудня 2012 року, тобто трохи більше, ніж через 1 рік. Що буде далі? Чи зможуть і надалі українські підприємства отримувати вигоди від Кіотського протоколу?

Минулорічна кліматична конференція в Канкуні хоча й мала певні позитивні результати, не дала відповіді на питання про продовження дії механізмів Кіотського протоколу після 2012 року. Проти другого періоду зобов’язань в рамках Кіотського протоколу тоді виступили Японія, Канада та Росія.

В цьому році кліматична конференція проходитиме у Дурбані (ПАР) із 28 листопада до 9 грудня. На конференції, скоріш за все, не буде підписано нової кліматичної угоди із визначеними зобов’язаннями зі скорочення викидів парникових газів для всіх країн світу. Тим не менш, від конференції в Дурбані очікують детального плану дій щодо досягнення спільних домовленостей у боротьбі зі зміною клімату в найближчі 2-3 роки, а також ясності щодо правил гри у перехідний період між закінченням першого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом та набуттям чинності нової міжнародної угоди.

Європейський союз – один з лідерів у кліматичних перемовинах – вважає, що оптимальним рішенням є прийняття нової кліматичної угоди, яка б охопила найбільших забруднювачів планети. Тим не менш, ЄС готовий і до продовження дії Кіотського протоколу за певних умов. Головна умова згоди на другий період Кіотського протоколу – це паралельне погодження плану розробки та вступу в дію майбутньої обов’язкової для виконання світової угоди за участі всіх сторін Рамкової конвенції зі зміни клімату, яка б включала зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів для всіх ключових економік світу та відповідала принципу спільної, але диференційованої відповідальності. Другий період Кіотського протоколу триватиме не довше, ніж до 2020 року.

Крістіана Фігуерес (Christiana Figueres), виконавчий секретар Рамкової конвенції зі зміни клімату, нещодавно заявила навіть про можливість прийняття другого періоду Кіотського протоколу без Японії, Росії та Канади, які виступають проти.

Комітет з нагляду за проєктами спільного впровадження пропонує два варіанти, які можуть дозволити і після 2012 року реєструвати проєкти спільного впровадження та випускати одиниці скорочення викидів при відсутності домовленості про другий період Кіотського протоколу чи щодо нової кліматичної угоди. За відсутності міжнародної домовленості, а відповідно і встановлених квот для кожної з країн, пропонується здійснювати випуск одиниць скорочень викидів із використанням квоти першого періоду зобов’язань Кіотського протоколу або ж розробити процедуру їх подальшого вирахування із квоти другого періоду зобов’язань вже після прийняття нової кліматичної угоди.

Отже, незважаючи на значний рівень непевності, протести окремих країн та спад на вуглецевому ринку учасники кліматичних перемовин та всі зацікавлені сторони активно шукають рішення для продовження дії ринкових механізмів Кіотського протоколу і після 2012 року. Більш чітка картина має змалюватися після кліматичної конференції в Дурбані.