“Зелені технології” в українських університетех

Газета “День” зазначає, що запровадження екологічних технологій в українських університетах натикається на чимало труднощів, однак перші успішні проєкти вже є.

«Зростаючі тарифи на енергоносії майже не залишають коштів на впровадження енергоефективних технологій. У цій ситуації більшість заходів енергозбереження, що реалізуються в навчальних закладах — це ѓрантова допомога, тому й заходи не носять масштабного характеру, а реалізуються здебільшого як «пілотні проєкти», — розповідає Олена ШЕВЧЕНКО, головний енергоменеджер НТУУ «КПІ». За словами представників навчальних закладів, бажання переобладнати будівлю на енергоефективну є, але для цього потрібні великі кошти.

На думку експертів, вихід — це запровадження альтернативних форм фінансування. «Найпривабливіший механізм — «Енергосервісний контракт»: спочатку фірма вкладає кошти на переобладнання навчального закладу, а потім щомісяця повертає різницю, яка виникає внаслідок економії на опаленні й споживанні електроенергії. Таким чином навчальний заклад нічого не втрачає, а після закінчення виплати отримує суттєве зниження видатків», — пояснює Вадим ЛИТВИН, заступник директора комунального підприємства «ГВП». За його словами, позика для бюджетних закладів повинна окупитись за 7—12 років для термосанації будівель, але якщо йдеться про систему обліку і регулювання енергії, то термін складає лише 1—3 роки. За енергоефективної «перебудови» навчальні заклади здобудуть незалежність від держави, економічних криз і погодних умов, а зекономлені кошти можуть піти на оснащення кабінетів і лабораторій, купівлю нових меблів, закордонні поїздки для науковців та студентів тощо.

Та поки що реально боротись із «синдромом марнотратства» виходить не у держави, а в приватних ініціативних груп, громадських організацій, кількість яких постійно зростає. Експерти переконані: легше не перевчати людей, а виховувати відповідальних та свідомих споживачів змолоду. «Якщо людина бачитиме не традиційно зламаний кран, а терморегулятор на батареї, систему розподіленої генерації, застосування альтернативних джерел замість газу і вугілля, то, прийшовши на роботу, впроваджуватиме нові підходи», — впевнений Роман Зінченко. У 2009 році він разом із однодумцями заснував проєкт «Greencubator», метою якого стала просвітницька робота в сфері енергоефективності, відновлювальної енергетики, зменшення викидів тощо. Однією із перших стартувала ініціатива «Енергоефективні університети», яка завдяки зустрічам, конференціям, енерджі-кемпам об’єднала 60 вишів України. Акцент на вищих школах невипадковий: у світі саме університети й дослідницькі центри є одними з тих, хто і розробляє, і першими впроваджує технології «розумної енергетики».

Проблемою студентської ощадливості переймається й агентство США з міжнародного розвитку USAID, під егідою якого вже третій рік діє програма «Енергоефективні університетські містечка». Організатори сподіваються, що завдяки участі в ній, заклади-парнери запровадять системний аудит споживання ресурсів. Для цього навчальним закладам подарували відповідні посібники й набори приладів для вимірювань та проведення енергетичного аудиту. Вадим Литвин, заступник директора комунального підприємства «ГВП», підкреслює, що підходи в енергозбереженні у гуртожитках й навчальних корпусах різні: «У вишах важливе терморегулювання, аби під час канікул, в неробочі дні, години можна було зменшувати температуру всередині для досягнення більшого ефекту в економії теплової енергії. Для гуртожитків — це менш раціонально, бо в них постійно проживають, але там варто зосередитись на маніпуляціях із гарячою водою, яка споживається більш інтенсивно».

Енергетичне просвітництво розпочинають уже й в школах. Той же проєкт USAID сприяв засвоєнню матеріалу завдяки екскурсіям до міських підприємств теплопостачання й різноманітним конкурсам. «Результати анкетування 387 учнів, 360 батьків та 143 педагогів з восьми міст України виявили зміну звичок та поведінки на більш енергоощадні у 94% батьків та 92% учнів, а 98% учнів запропонували батькам та запровадили вдома енергоощадні заходи», — розповідають у прес-службі проєкту. До інформування школярів долучаються і приватні компанії. Наприклад, за підтримки компанії «Тетра Парк» і Всеукраїнської екологічної ліги 2010 року був розроблений й поширений серед школярів Український громадський екологічний кодекс. «Розділи документа присвячені можливостям економії води, електроенергії, тепла. Основний принцип наших порад: це може зробити кожен. До речі, сам кодекс роздрукований на папері зі вторинної сировини», — розповідає менеджер компанії Анна ТАРАНЦОВА.

Енергоефективні «першопроходці». Iсторії успіху

Зараз енергоефективні технології почали застосовувати й у інших навчальних закладах України. «День» дослідив кілька успішних історій «зелених» вишів.

ЖИТИ ЗА «ЗЕЛЕНИМИ» ПРАВИЛАМИ

Майже 600 студентів одного з гуртожитків Національного авіаційного університету у місті Києві вже більше року живуть за спеціальними «зеленими» правилами. Про них мешканцям нагадують спеціальні наліпки біля вимикачів, кранів, на холодильниках тощо. Окрім словесних попереджень, тут є енергозберігаючі лампочки, контейнери для роздільного збору сміття. «За рік нам дійсно вдалось зекономити витрати на воду й електроенергію. Але зекономлених коштів поки не достатньо для впровадження «зелених» технологій в інших гуртожитках. Але ми сподіваємося на подальше розширення проєкту», — розповідає Іван БАБІЧЕВ, начальник відділу організаційної роботи гуртожитків студентського містечка НАУ.

40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, ЗЕКОНОМЛЕНИХ СОНЦЕМ

Цього року студенти гуртожитку №2 Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди вперше отримали гарячу воду від сонячних вакуумних колекторів. «З травня по серпень за допомогою сонячних батарей можна економити майже 100% енергії, що витрачається на підігрів води. У березні, квітні, вересні та жовтні сонце дає приблизно половину потрібної енергії, а в зимовий час — від 5 до 45% від загальних витрат», — запевняє ініціатор переоснащення, ректор університету Віктор КОЦУР.

Економічний розрахунок за 2012 рік показує: за вказану кількість гарячої води міському комунальному підприємству теплових мереж необхідно було б заплатити близько 65 тисяч гривень, та університет оплатив тільки електроенергію і холодну воду з мережі на 25 тисяч. Таким чином лише за рік вдалось зекономити 40 тисяч гривень. «Ми отримуємо природний енергоносій на роки вперед, незалежність від безперервного зростання цін на енергоносії, від економічних і державних криз», — коментує ректор. Зараз сонячними батареями оснащують навчальні корпуси, на черзі — інші гуртожитки.

«ЗЕЛЕНЕ СТУДМІСТЕЧКО» І ЙОГО ІДЕЇ

У Національному університеті водного господарства і природокористування у місті Рівному цього літа також планують встановити сонячні колектори — на даху студентської їдальні. «Вартість матеріалів частково буде профінансована за рахунок ґранту, — ділиться економікою впровадження Анатолій КАРПЮК, доцент кафедри теплоенергетики НУВГП. — Цей проєкт реалізується за підтримки студентів-волонтерів, які будуть відібрані на конкурсній основі. З ними будуть проведені семінари-тренінги, на яких досвідчені тренери навчать виготовляти і встановлювати сонячні колектори». До речі, ініціатори — самі студенти, які після участі в проєкті «Енергоефективні університети», заснували власний проєкт «Зелене студмістечко НУВГП». Учасники працюють над впровадженням заходів з енергозаощадження, очищення води, збору і переробки відходів тощо.

СУЧАСНІ ТА ЕНЕРГООЩАДЛИВІ

Минулого року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» розробили Програму з енергоефективності на 2012—2015 роки, яка є продовженням державної програми у цій сфері. «Більшість наших будівель уже обладнані приладами обліку теплової та електричної енергії, холодної води; введено першу чергу автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії; реалізовано пілотні мікропроєкти з впровадження відновлюваних джерел енергії (теплові насоси, сонячні колектори), — ознайомлює з проведеними заходами Олена ШЕВЧЕНКО, головний енергоменеджер НТУУ «КПІ». — Також продовжуються роботи з модернізації теплопунктів, заміни вікон на енергоефективні, облаштування тамбурів з автоматичним доведенням». Як результат — за 2012 рік, порівняно з 2011-м, завдяки заходам вдалося зменшити споживання електричної енергії приблизно на 5%, холодної води — на 1,5%, теплової енергії — на 7%.

Крім того, в університеті підвищують поінформованість студентів та трудового колективу щодо економного енерговикористання. Зокрема, минулого року пройшов Тиждень енергоефективності, наукові конференції тощо.

Повну версію статті Оксани Хмельовської читайте за посиланням.