Звіт уряду: мовою цифр і фактів про виконання екологічних показників Програми діяльності КМУ

14 лютого 2017 р. уряд затвердив Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році. Звітування здійснено відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік щодо 74 пріоритетних напрямів, за кожним з яких визначена мета, цільові показники, а також конкретні кроки, які передбачалось досягнути 2016 року. Варто відзначити, як позитив, практику публічного звітування уряду щодо виконаної діяльності.

У сфері екології уряд звітувався за трьома напрямами:

• гармонізація українського природоохоронного законодавства із законодавством Європейського Союзу,
• боротьба з корупцією та забезпечення прозорості діяльності Мінприроди,
• підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження.

З 15 цільових показників уряд визначив 6 (40%) такими, які є виконаними. Примітним є той факт, що уряд не послуговується в своїй оцінці категорією «не виконано», а тому решта показників знаходяться у стадії виконання.

Можна було б порадіти такій самооцінці діяльності уряду в екологічній сфері, але детальне ознайомлення не дозволяє з цим погодитися. До прикладу, уряд звітується як за виконаний цільовий показник про запровадження європейського екологічного механізму щодо збереження природного середовища існування і видів природної флори та фауни стосовно захисту диких птахів. Однак весь цей екологічний механізм складається лише з підготовки схеми внесення змін до національного законодавства для наближення до вимог відповідних директив ЄС. Ані самого законодавства, ані його впровадження на практиці для захисту диких птахів не потрібно, бо, за логікою уряду, схема змін їх уже захистила.

Виникають застереження і щодо подальших дій КМУ. Так, уряд передбачає розроблення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2017-2021 роки. Останній приймається на виконання стратегії, то як він може бути затвердженим, якщо передбачено лише розроблення проєкту стратегії. Залишається відкритим і питання щодо років впровадження стратегії та виконання плану – це буде 2020 чи 2021 рік. Як і незрозумілою є позиція уряду щодо створення єдиного контрольно-наглядового органу у природоохоронній сфері. Бо спочатку уряд у звіті ратує за створення Державної природоохоронної інспекції України, а у подальших діях – Державну природоохоронну службу України.

Матеріал підготовлено експертами ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” в рамках періодичного інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” та рубрики “Екологічні акценти”, в якій  публікуються коментарі про актуальні питання екологічної політики та права України.

Підписатися на розсилку інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” можна за посиланням.