24 листопада 2016 року в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС, під час якого, серед іншого, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав зняття заборони на експорт деревини з боку України як умову надання останнього траншу фінансової допомоги Україні у розмірі 600 млн.євро. Незважаючи на те, що ця вимога висувалась ЄС вже неодноразово і відповідає положенням Угоди про асоціацію, заява викликала в Україні неоднозначну реакцію. Зокрема, в публічному просторі з’явились маніпуляції шляхом прив’язки мораторію до безвізового режиму та екологічних міркувань.

Що каже Угода про асоціацію між Україною та ЄС

Питання зони вільної торгівлі між Україною та ЄС має довгу історію. Щодо положень, включених до Угоди про асоціацію в частині торгівлі, велись детальні та багаторічні переговори. Станом на 2007 рік був підготовлений Аналіз перспектив торгівельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди, де, серед іншого містився аналіз можливого впливу торговельних відносин на довкілля. Звіт визнає можливий вплив на довкілля, проте зазначає, що угода про зону вільної торгівлі повинна включати положення для підвищення стандартів охорони довкілля, що й було зроблено.

Встановлюючи заборону на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, Україна порушує статтю 35 Угоди про асоціацію “Обмеження експорту та імпорту”, яка забороняє “запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони…”

Тим не менше, статті 294 “Торгівля лісовою продукцією” та 296 “Підтримка рівнів захисту” дають можливість застосовувати спеціальні охоронювані режими для лісу у разі потреби. Зокрема, стаття 294 визначає, що “З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління у лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною та сталою лісовою продукцією”, а стаття 296 говорить, що “Жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони навколишнього середовища чи праці, передбачений в її законодавстві, з метою покращення торгівлі або інвестицій…”

Що каже українське законодавство

Україна не скористалась передбаченою Угодою можливістю і не вжила заходів для охорони лісу таким способом, який би не суперечив положенням про зону вільної торгівлі. 9 квітня 2015 року було прийнято Закон про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді), який встановив тимчасовий мораторій терміном на 10 років на експорт необроблених деревних порід, крім сосни, – з 1 листопада 2015 року, для деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.

У пояснювальній записці до законопроєкту, серед іншого, зазначалось, що він розроблений “з метою відновлення деревообробної та меблевої промисловості, створення робочих місць, переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробки, шляхом встановлення мораторію на вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів у необробленому вигляді строком на 10 років.” Тобто, жодної екологічної мети автори законопроєкту не ставили.

Яка ситуація на практиці

Заборона експорту необробленої деревини не привела до скорочення обсягів її заготівлі. Ліс й далі відправляється за кордон – тепер уже під виглядом “дров”. Активісти постійно фіксують повні вагони високоякісного кругляку, що прямує в напрямку з України.

Чи має український ліс шанс на збереження

Зрозуміло, що заборона експорту необробленого лісу, окрім порушення Угоди про асоціацію, жодного позитивного впливу на охорону лісу не має. Управління лісом має вимагати його збереження, заготівля відбуватись в екологічно сталий спосіб, а в торгівля деревиною – регулюватись ринковими механізмами.

Першочергово – це завдання для України – створити належні умови для охорони лісу, а механізмів та інструментів для цього є достатньо, зокрема, передбачених і в самій Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Матеріал підготовлено експертами ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” в рамках періодичного інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” та рубрики “Екологічні акценти”, в якій  публікуються коментарі про актуальні питання екологічної політики та права України.

Підписатися на розсилку інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” можна за посиланням

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *