Україна захопилася плануванням підвищення енергоефективності

Державна програма з підвищення енергоефективності на 2010-2015 роки була затверджена ще 1 березня 2010 року. Однак, протягом минулого року було освоєно лише близько п’ятої частини коштів, які передбачалися в державному бюджеті на заходи з підвищення енероефективності. Такі низькі показники пояснювалися пізнім затвердженням державного бюджету та відсутністю належним чином підготовлених проєктів з підвищення енергоефективності на місцевому рівні.

Перехід до більш різкої тональності перемовин між українськими урядовцями та представниками Російської Федерації щодо вартості та умов поставки природного газу у наступному році знову підняв на поверхню питання підвищення енергоефективності. Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв, коментуючи основні напрями державної економічної політики на 2012 рік, відзначив, що у наступному році економія енергоресурсів планується майже на всіх промислових підприємствах. Прем’єр міністр Микола Азаров на останньому засіданні Кабінету Міністрів також відзначив безальтернативність скорочення енергоємності економіки: “Не ціни на газ мають визначати перспективи розвитку економіки України. Ми маємо визначити перспективи інноваційного розвитку країни. Якщо енергоресурси дорожчають, треба скорочувати їх споживання. Тому всі можливі кошти і в бюджеті 2012 року, і в перспективі до 2014 року, ми спрямовуємо на фінансування програм енергозбереження та енергоефективності”. Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Микола Пашкевич озвучив плани щодо перегляду найближчим часом Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел та альтернативних видів палива на 2010-2015. Зміни будуть стосуватись обсягів фінансування заходів по програмі, а також спрямовані на зменшення обсягів використання природного газу та збільшення обсягів використання альтернативних видів палива.

На практиці ж, в квітні 2011 року обсяги планового фінансування енергоефективності з державного бюджету протягом 2010-2015 років були зменшені більш, ніж вдвічі: з тридцяти мільярдів гривень до менш, ніж 14.  Замість майже 5,5 мільярдів гривень, які спочатку планувалося спрямувати на енергоефективність в 2012 році, зараз в програмі фігурує лише 2,91 мільярди гривень. Разом з тим, у внесеному 15 вересня до Верховної Ради урядовому проєкті Державного бюджету на 2012 рік на фінансування Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 – 2015 роки передбачено лише 502,7 мільйонів гривень, а на державну підтримку заходів з енергозбереження через механізм здешевлення кредитів – 6 мільйонів гривень. Загальні ж витрати на енергоефективність складають менше 20% від запланованих і менше 10% від обсягу, який передбачався при початковому прийняті програми. Тішити може лише той факт, що, за повідомленням Урядового порталу, Європейський Союз затвердив виплату першого траншу в розмірі 31 млн. євро за Програмою підтримки реалізації Енергетичної стратегії України в сфері енергоефективності. Передбачалося, що ці кошти надійдуть та будуть використані ще минулого року, але, очевидно, зможуть бути включеними лише в бюджет 2012 року.

12 вересня 2011 року на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі були оприлюднені для обговорення порядки конкурсного відбору енергоефективних проєктів для державної підтримки за рахунок бюджетних коштів. Відбір проєктів буде здійснювати комісія, яку затверджуватиме Держенергоефективності. Найбільші шанси на державну підтримку матимуть проєкти, які економитимуть використання енергоресурсів на 20% і більше та матимуть період окупності не більше 5 років, а термін реалізації – менше 2 років. Передбачається фінансування проєктів із будівництва когенераційних установок, встановлення теплових насосів, а також переведення котелень на відновлювані джерела енергії.

Зменшуючи обсяги державного фінансування, урядовці сподіваються, що скоротити енергоємність ВВП країни вдасться за рахунок приватного капіталу. Загальні витрати програми збільшені із початкових 250 мільярдів гривень до 319 мільярдів гривень саме за рахунок збільшення прогнозу із залучення приватних інвестицій. За очікуваннями, вже в 2011 році має бути залучено майже 28 мільярдів гривень приватних коштів на підвищення енергоефективності.

Гучні, але не підкріплені реальною фінансовою підтримкою заяви, можуть звести нанівець наміри України стрімко скоротити енергоємність економіки.