Ухвалено Закон “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року”

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року». За відповідний законопроєкт проголосувало 249 народних депутатів України.

Згідно з ухваленим Законом, Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити до 31 березня 2011 року Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища.

Закон «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року» визначає мету і принципи державної екологічної політики, стратегічні цілі та завдання, інструменти і етапи реалізації національної екологічної політики. Розробка Стратегії державної екологічної політики до 2020 року є пріоритетним заходом діяльності української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС та важливою передумовою підписання Угоди «Про асоціацію між Україною та ЄС».

Визначено, що основними принципами національної екологічної політики є: забезпечення збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільного розвитку держави; інтеграція екологічних цілей у галузеву політику на тому ж рівні, що економічні та соціальні цілі; забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; сприяння усвідомленню суспільством необхідності збереження навколишнього природного середовища для майбутніх поколінь; участь громадськості у формуванні та реалізації екологічної політики; невідворотність відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; пріоритетність вимог “забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурсів платять повну ціну”; розподіл благ для населення від використання природних ресурсів і забезпечення доступу до них на справедливій основі; достовірність екологічної інформації.

Завданнями поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема, є:

• створення систем екологічного управління та підготовки державних цільових програм охорони навколишнього природного середовища для окремих галузей національної економіки, що передбачають технічне переоснащення виробничого комплексу в результаті реалізації інноваційних проєктів, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;
• оптимізація структури енергетичного сектору національної економіки в результаті збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю до 2015 року на 10 відсотків і до 2020 року на 20 відсотків;
• збільшення обсягу використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії до 2015 року на 5 відсотків та до 2020 року на 10 відсотків базового рівня;
• зменшення обсягу викидів загальнопоширених забруднюючих речовин стаціонарними джерелами до 2015 року на 10 відсотків і до 2020 року на 25 відсотків базового рівня, а також пересувними джерелами в результаті встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 року відповідно до стандартів Євро-4, до 2020 року – Євро-5;
• приведення до 2015 року методології інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин та їх обсягів у відповідність з рекомендаціями Європейської спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані;
• визначення основних засад державної політики щодо запобігання змінам клімату, розроблення та поетапне виконання національного плану заходів щодо пом´якшення наслідків зміни клімату на період до 2020 року;
• реалізація механізму Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, зокрема проєктів спільного впровадження, проєктів цільових екологічних (зелених) інвестицій;
• створення до 2015 року екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання та збору за забруднення водних ресурсів з урахуванням механізму стимулювання суб´єктів господарювання до раціонального водокористування; встановлення до 2020 року екологічно та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання;
• зниження до 2020 року на 15 відсотків рівня забруднення вод забруднюючими речовинами (насамперед п´ятиденна біологічна потреба кисню, хімічна потреба кисню, сполуки азоту і фосфору) в результаті реконструкції існуючих та будівництва нових міських очисних споруд;
• запровадження до 2020 року управління водними ресурсами за басейновим принципом;
• удосконалення і впровадження до 2015 року технологічних процесів підготовки питної води та очищення стічних вод, а також забезпечення контролю за станом систем централізованого водопостачання та водовідведення для зменшення втрат води та поліпшення її якості;
• удосконалення механізму стимулювання суб´єктів господарювання до раціонального землекористування та відновлення природних ландшафтів і екосистем, рекультивації і відновлення непридатних до використання земель, що утворилися внаслідок порушення встановленого режиму їх використання;
• удосконалення до 2015 року планів землеустрою і просторового планування міських і сільських територій з метою розроблення до 2020 року регіональних програм сталого розвитку землекористування тощо.

Нагадаємо, що даний закон було прийнято в першому читанні 4 листопада 2010 року, а до того висловлювалось чимало зауважень щодо неврахування думки громадськості при розгляді законопроєкту.