Розповідаємо про буккросинг

14 лютого – день книгодарування і з точки зору екологів_нь – день “зеленого” книгообігу!

Світова бібліотека (англ. Bookcrossing) – хобі та рух, що діє за принципом соціальних мереж.

Буккроссинг – це процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці  (парк, кафе, потяг, станція метро), для того, щоб інша, випадкова,  людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у свою чергу повинна  повторити процес.  Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється  через спеціальні сайти в Інтернеті. 

 

В українському перекладі, рух має назву книгообіг. Просто обмін книгами без реєстрації книг на спеціальному сайті  – не вважається буккроссингом.

Ідею  буккроссингу запропонував спеціаліст з інтернет-технологій  Рон Гонбекер у травні 2002 р. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було близько 300 активних користувачів, які «відпускали» книги і приводили нових учасників.

У квітні 2003 р. сайт налічував 113 тисяч учасників_ць, у листопаді 2014 р. – понад 2 млн учасників_ць та більш як 13 млн книг.

Сайт українського буккроссингу – https://bookcrossing-ua.at.ua/

Перший сервіс для буккросингу у месенджері створений 20.01.2018 р. https://t.me/bookcrossing_ua

Різновиди буккроссингу: 

– «класичний»,

– у безпечних місцях (полиці, шафи)

– букрей (англ. bookray) – пересилання книги поштою, по ланцюжку, від одного учасника_ці до наступного, часто перетинаючи кордони країн. Книга не повертається до буккроссера_ки, що відпустив_ла її.

– букрінг (англ. bookring) – книга висилається назад власникові, тобто утворюється коло (ring).