Рентна плата за вуглеводні – джерело коштів для покращення екологічної ситуації в регіонах видобутку

Рентні податки є формою реалізації економічних відносин між власником природних ресурсів і суб’єктом господарської діяльності, що здійснює їх експлуатацію. В Україні рентна плата – загальнодержавний податок, який, зокрема, справляється за користування надрами для видобування корисних копалин, використання яких передбачає отримання економічної вигоди. Україна багата на різноманітні корисні копалини, котрі за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Здавалося б усе чітко і зрозуміло, поки справа не стосується фінансів.

Бюджетний кодекс України передбачає спрямування 100% ренти за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення до загальних фондів місцевих бюджетів, стосовно корисних копалин загальнодержавного значення – 25% залишаються у місцевих бюджетах, а 75% спрямовуються до державного бюджету. Однак щодо рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, газового конденсату та нафти такого розподілу не існує. Відповідні суми у повному обсязі зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Згідно зі звітністю Казначейства України у 2015 році до загального фонду державного бюджету надійшло 36,99 млрд.грн. рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (з них 34,14 млрд.грн. за видобування вуглеводнів і 2,83 млрд.грн. за видобування корисних копалин загальнодержавного значення), а також 2,81 млрд.грн. рентної плати за використання інших природних ресурсів. Водночас до місцевих бюджетів надійшло 944,9 млн.грн. рентної плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що, в свою чергу, склало 43,9% від усіх платежів рентної плати та плати за використання природних ресурсів до місцевих бюджетів.

Отже регіони, багаті на поклади корисних копалин, мають підстави для прямого відшкодування за господарську діяльність, пов’язану із видобутком надр на їх території. Проте це правило не працює у випадку вуглеводнів. Таким чином, це означає наявність наперед нечесних правил гри, адже усі регіони видобутку стикаються із спільними викликами: погіршення екологічної ситуації, негативний вплив на здоров’я, об’єкти місцевої інфраструктури. І розв’язання цих задач в першу чергу чекають від органів самоврядування. Освоєння коштів від природної ренти в регіонах відповідатиме також принципу екологічної і територіальної відповідальності користувача надр за наслідки його господарської діяльності.

Матеріал підготовлено експертами ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” в рамках періодичного інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” та рубрики “Екологічні акценти”, в якій  публікуються коментарі про актуальні питання екологічної політики та права України.

Підписатися на розсилку інформаційно-аналітичного огляду “Екологічна політика та право” можна за посиланням.