Кабмін затвердив транспортну стратегію без урахування побажань громадськості

За повідомленням Мінтрансу, 20 жовтня КМУ затвердив Транспортну стратегію України до 2020 року.

«Реалізація стратегії дасть можливість підвищити якість, доступність, рівень комфортності та безпеки поїздок громадян, збільшить пропускну спроможність, підвищити швидкість руху», – підкреслив Прем’єр-міністр України Микола Азаров та додав, що у межах міжнародних транспортних коридорів планується зменшити енергоємність транспорту та оновити рухомий склад.

Транспортна стратегія охоплює залізничний, автомобільний, морський і річковий, авіаційний транспорт та міський пасажирський транспорт загального користування. Вона визначає концептуальні засади формування та реалізації державної політики щодо забезпечення стабільного та ефективного функціонування транспортної галузі. Її реалізація створить умови для соціально-економічного розвитку країни, підвищення конкурентоспроможності національної економіки і рівня життя населення.

«Метою прийняття є визначення пріоритету політики транспортної стратегії України до 2020 року, на підставі якої буде розроблено низку цільових державних програм розвитку із визначенням конкретних джерел фінансування», – зазначив Міністр транспорту та зв’язку України  Костянтин Єфименко.

Костянтин Єфименко підкреслив, що Стратегія розроблена для модернізації транспортного сектору економіки, створення умов для оновлення парку рухомого складу, досягнення енергетичної ефективності у транспорті, підвищення безпеки тощо.

Основні напрямки розвитку транспортного сектору економіки України на період до 2020 року:

• модернізація транспортної системи та підвищення ефективності її функціонування;
• задоволення потреби національної економіки і населення у перевезеннях, зростання якості і доступності транспортних послуг;
• забезпечення своєчасності доставки вантажів;
• удосконалення системи управління галуззю транспорту;
• збільшення пропускної спроможності транспортної мережі;
• підвищення рівня безпеки на транспорті;
• зменшення на 30% обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу;
• зменшення на 15—20% енергоємності транспорту, зокрема автомобільного — з 43,6 до 34,8 грама умовного палива на 1 тонно-кілометр, залізничного — з 10,32 до 8,75 грама умовного палива на 1 тонно-кілометр;
• прискорення темпів інтеграції вітчизняної транспортної системи до європейської та світової транспортних систем.

Транспортна стратегія розроблена робочою групою, утвореною Мінтрансзв’язку за технічної допомоги впроваджуваних в транспортній галузі України проєктів Європейського Союзу. На сайті Міністерства транспорту та зв’язку також зазначається, що свої пропозиції до документу внесли представники профспілкових та громадських організацій галузі.

Водночас, напередодні прийняття документу представники громадських організацій висловили припущення, що поспіх із прийняттям стратегії пов’язаний із бажанням отримати фінансову допомогу від Європейського Союзу, й наголошували, що додаткові громадські слухання, яких вимагала громадськість, не були проведені.

„Важливі пропозиції, як, наприклад, врахування впливу транспортного сектору на зміни клімату та пріоритетний розвиток альтернативних видів пересування (велосипед, пішохідний рух), не були враховані у проєкті стратегії, який завтра будуть розглядати. Єдиний пункт, який потрапив туди з наших пропозицій – „застосування диференційованого оподаткування власників транспортних засобів залежно від їх енергоефективності та виду моторного палива з початку 2012 року”. Втім, це просто перефразування іншої позиції, яка уже була наявна у стратегії”, – каже координатор програм зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.

Вона пояснює: транспорт – найбільш швидко зростаюче джерело парникових газів в Україні. Тому уже зараз потрібно вживати заходів, які би сповільнили його надмірний розвиток. Тому пріоритет варто надавати енергоефективним та найменш забруднюючим видам пересування, розвивати громадський транспорт, зробити його більш зручним, регулярним та надійним.

Рудницька додає, що проєкт переповнений абстрактними фразами, як, наприклад, „стимулювання розвитку велоінфраструктури”. Тим не менш, пропозиції конкретних механізмів, які би забезпечили виконання цих хороших ініціатив, у проєкті відсутні.

„Така поспішність у прийнятті Транспортної стратегії може бути пов’язана із бажанням якомога швидше отримати бюджетну підтримку розвитку транспортного сектору України від Європейського союзу. Це 65 мільйонів євро, які Україна отримає, якщо розробить і затвердить стратегію. Водночас, обговорення позицій стратегії з усіма зацікавленими сторонами є обов’язковою умовою від Євросоюзу щодо отримання коштів. Не обговорюючи з громадськістю проєкт стратегії, українська влада порушує цю процедуру”, – каже координатор зі зміни клімату Ірина Ставчук.

Так само швидко, як і Транспортну стратегію, в Україні зараз намагаються прийняти Екологічну стратегію. Причина поспішності подібна: якщо уряд затвердить Екологічну стратегію до кінця 2010 року, він зможе отримати 35 мільйонів євро від Євросоюзу та 10 мільйонів євро від уряду Швеції.