Екологічну стратегію вдруге намагаються прийняти без зауважень громадськості

Робоча група неурядових організацій зі зміни клімату вимагає врахувати зауваження громадськості до проєкту Стратегії національної екологічної політики до 2020 року.

Під час громадського обговорення проєкту Стратегії, яке пройшло 26 серпня, зауваження громадських організацій записали, але наступного дня, коли Кабінет Міністрів передав проєкт Стратегії на розгляд Верховної Ради, цих зауважень у ньому не було.

Члени Робочої групи вважають, що причина такої поспішності у тому, що український уряд хоче отримати бюджетну підтримку від Європейського Союзу у розмірі 35 мільйонів євро, а також 10 мільйонів євро від уряду Швеції. Однією з умов отримання Україною цих грошей є затвердження Екологічної стратегії до кінця 2010 року.

«Українська влада знову формально поставилася до процедури консультації з громадськістю. Зазвичай якщо консультуються, то мають розглядати коментарі, а не просто давати «спустити пар». Взагалі дивно, що головною причиною, чому у нас пишеться екологічна стратегія, є бажання отримати 45 мільйонів євро. І якщо консультації та подальше узгодження Стратегії були лише умовою для отримання цих грошей, то Євросоюз не повинен надавати підтримку такій країні. Адже голова мета Стратегії – покращення стану навколишнього середовища», – заявив Олексій Пасюк з Національного екологічного центру України.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища вперше було підготовлено документ про врахування чи відхилення коментарів. Але коментарі, які були позначені як враховані, не знайшли відображення в тексті Стратегії, який подали до Верховної Ради України.

Члени Робочої групи вважають проєкт Стратегії екологічної політики недосконалим, тому вони надали близько сотні пропозицій, з яких було враховано тільки двадцять, і ще близько десяти враховано частково.

«З одного боку, в розробці Стратегії є певний прогрес, з іншого боку, недостатньо уваги приділено проблемі зміни клімату, зниженню викидів парникових газів, економічним механізмам, таким як податки, штрафи, субсидії, адміністративні механізми, які є найбільш ефективним інструментом зниження негативного впливу на навколишнє середовище та отримання фінансування на охорону довкілля», – говорить заступник голови Робочої групи зі зміни клімату Христина Рудницька.

Крім того, експерти Робочої Групи з питань зміни клімату зазначають інші недоліки Стратегії. Всі кількісні зобов’язання щодо зниження викидів повинні відраховуватись від 2010 року, але при цьому незрозуміло, де зафіксовані кількісні дані за 2010 рік і чи визначені взагалі. У Стратегії вжито багато оціночних неконкретних термінів, таких як «оптимізація», «удосконалення», «мінімізація», «реалістичність», «соціальна прийнятність», «гнучке застосування», «найкращі світові практики», які ускладнять можливість виконання завдань та контролю за ходом їх виконання.

Довідка:

У 2007 році Міністерство охорони навколишнього природного середовища почало розробляти проєкт Стратегії національної екологічної політики. Протягом трьох років Стратегію Екологічної політики обговорювали та змінювати декілька разів. За останній час активізувалась активність щодо обговорення Стратегії. 17 червня 2010 відбулись громадські слухання, але тоді громадськість визнала обговорення недійсними. Причина – на момент обговорень проєкт Стратегії уже два тижні як був поданий на розгляд Верховної Ради. Мінприроди було змушене перенести слухання так, щоб громадськість могла надати зауваження. Слухання пройшли 26 серпня 2010, але наступного дня проєкт Стратегії зареєстрували без зауважень громадськості.

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:

Христина Рудницька,
Заступник голови Робочої групи неурядових організації зі змін клімату,
krudnytska At necu.org.ua
+38 044 353 78 42