Для захисту диких птахів мають бути створені спеціальні природоохоронні території

Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство та довкілля” проаналізував можливі шляхи та труднощі у процесі імплементації в Україні Директиви про захист диких птахів 2009/147/ЄС.

Директива про захист диких птахів була першим системним правовим актом ЄС у сфері охорони довкілля і на момент свого прийняття у 1979 році пропонувала передовий підхід до збереження природи: окрім окремих видів, механізм охорони диких птахів передбачав охорону середовищ їх існування.

Загальною метою директиви про захист диких птахів є збереження популяції усіх видів диких птахів, які природно проживають на європейській території держав-членів на рівні, що відповідає екологічним, науковим та культурним вимогам.

Механізми захисту диких птахів, відповідно до директиви, передбачають охорону середовищ існування (оселищ), заборону полювання, наукові дослідження, а також створення спеціальних природоохоронних територій. Під захистом директиви перебуває 194 види та підвиди птахів, а оновлювався перелік востаннє у 2007 році у зв’язку із приєднанням Болгарії та Румунії до Європейського Союзу.

Україна зобов’язалася імплементувати в національне законодавство положення директиви про захист диких птахів відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Частина положень має бути виконана протягом двох років з часу набуття чинності Угоди, частина – протягом чотирьох.

Україні необхідно буде розробити нормативно-правову базу і створити спеціальні природоохоронні території як самостійні форми охорони середовищ існування диких птахів на підставі та для цілей директиви. Їх межі можуть співпадати повністю або частково з традиційними національними природоохоронними територіями, однак спеціальні природоохоронні території для захисту диких птахів повинні мати спеціальний індивідуальний режим охорони, інтегрований в системи державного планування та надання дозволів на здійснення господарської діяльності. Такии зв’язок може забезпечуватися через проведення стратегічної екологічної оцінки (щодо планування територій, секторальних та регіональних планів та програм) та оцінки впливу на довкілля (щодо господарської діяльності).

Наразі в Україні відстуній державний моніторинг чисельності видів дикої фауни, у тому числі птахів. Обліки диких тварин проводять лише лісомисливські господарства на території мисливських угідь, зокрема щодо 26 видів пернатої дичини. Враховуючи, що відстріл видів, занесених до Червної книги, заборонений, динаміка їх чисельності практично не спостерігається і не дає об’єктивної картини стану збереження біорізноманіття.

З повним текстом аналітичного документу можна ознайомитися на сайті ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.