Розмір шламонакопичувача Миколаївського глиноземного заводу більший, ніж резервуару поблизу угорського міста Айка, де сталася аварія, і знаходиться він в безпосередній близькості до Південного Бугу (фото резервуару можна переглянути на карті).
У той же час на самих підприємствах поспішають заспокоїти. “Сховище знаходиться під постійним наглядом. Ми часто проходимо сертифікацію”, – розповів начальник прес-служби Миколаївського глиноземного заводу Ірина Прохорова. У Мінприроди підтвердили, що Миколаївський завод у вересні пройшов державну екологічну експертизу.
У Запоріжжі повідомили, що об’єкт шламонакопичувача заморожений і знаходиться на балансі. “Наше сховище не може прорвати, так як воно являє собою природню порожнину в породі, а не створено штучно”, – пояснив генеральний директор Запорізького алюмінієвого комбінату Олександр Котюк.
На Запорізькому комбінаті вже траплялася аварія. Так, в травні 2008 року стався прорив трубопроводу, по якому перекачувався шлам. Тоді були затоплені 4 вулиці. Причиною, як встановило слідство, стало навмисне скручування запірної арматури в колодязі шламонакопичувача.
Як повідомив головний спеціаліст відділу екологічної інспекції МНС Юрій Чайковський, урядова комісія щодо перевірки підприємств повинна буде відзвітувати перед Кабміном до 1 листопада 2010 року.
Подібні шламонакопичувачі існують і в Луганській області, зокрема, поблизу Алчевська. Начальник прес-служби територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області, Анастасія Шуркаєва, у коментарі Сxid.info розповіла, що загалом на Луганщині нараховується 85 секцій шламовідстійників, які відносяться до 23 вуглезбагачувальних фабрик. За словами пані Шуркаєвої, за дотриманням правил безпеки при утриманні шламовідстійників слідкує Держгірпромнагляд та районні гірно-технічні інспекції.
