Оцінка впливу на довкілля в Україні: перезавантаження

12 квітня 2012 року Мінприроди оприлюднило проєкт Закону України “Про оцінку впливу на навколишнє середовище”.

Запропонована концепція оцінки впливу на довкілля означає, що експерти та Мінприроди готові до світоглядного перезавантаження.

Скасування інституту екологічної експертизи відкинуло Україну десь у середину 20 ст. Вирішення цієї проблеми лежало у кількох площинах, але основне питання полягало у політичному виборі: залишити все як є, повернутись до пострадянської системи екологічної експертизи чи використати європейську модель.

В оприлюдненому у вересні 2011 р. аналітичному документі Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство та Довкілля” розглядав як пріоритетний саме третій шлях (втілення європейської моделі оцінки впливу на довкілля).

Законопроєкт значною мірою використовує існуючі механізми, зокрема в частині підготовки матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та дозвільних процедур.

Водночас, запропонований законопроєктом підхід відповідає європейському підходу до оцінки впливу на довкілля.

По-перше, оцінка впливу на довкілля розглядається як процес, а не лише документ. Запропонована процедура передбачає всі основні етапи: так звані скрінінг, скоупінг, підготовку звіту та врахування результатів під час прийняття дозвільного рішення.

По-друге, законопроєктом передбачена процедура, що не має дозвільного характеру (на відміну від екологічної експертизи). Це, зокрема, знімає питання корупційної складової процедури. Запропонована процедура ОВНС має бути інтегрована в існуючі дозвільні процедури у сфері регулювання містобудівної діяльності, лісового господарства, видобутку надр, регулювання використання ГМО, тощо.

По-третє, запропонована процедура створює адекватні можливості для врахування думки громадськості (безпрецедентні для України). Так, законопроєктом передбачено створення публічно доступного Єдиного реєстру, який би містив усі необхідні документи: від заяви про наміри до матеріалів ОВНС.

Читайте також: Суд зобов’язав Мінприроди опублікувати в інтернеті понад тисячу висновків державної екологічної експертизи

Прийняття закону може вирішити низку проблем:

• закон можна вважати впровадженням директиви ЄС щодо оцінки впливу на довкілля. Україна зобов’язана впровадити цю директиву до 1 січня 2013 року у зв’язку із приєднанням до Європейського енергетичного співтовариства;
• закон здатний забезпечити виконання вимог Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенції Еспо). В експертному середовищі сьогодні лише лінивий не знає цієї міжнародної угоди: її найчастіше—після Кіотського протоколу—згадують політики в Європі. Україна мала найважчий урок з виконання цієї угоди в ході реалізації проєкту каналу Дунай – Чорне море. Україні в 2011 р. було винесено попередження (вперше в історії конвенції). Скасування екологічної експертизи перевело акцент з “окремого проєкту” до “загальної неспроможності” виконувати зобов’язання за Конвенцію Еспо. Запропонований законопроєкт міг би значно сприяти вирішенню проблеми;
• проєктом закону передбачені детальні процедури врахування думки громадськості, що може забезпечити виконання основних вимог щодо участі громадськості за Оргуською конвенцією (Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля). Як і у випадку із Конвенцією Еспо, Україна отримала попередження від інших сторін конвенції в 2011 р. у зв’язку із порушенням своїх зобов’язань. В України був шанс скасувати це попередження, подавши звіт і прийнявши запропонований законопроєкт. Водночас, звіт мав бути поданий до 1 квітня 2012р., але, за нашою інформацією, так і не дістався Секретаріату Конвенції. Це робить шанси на скасування попередження мізерними.

Більше того, у вересні 2012 р. Робоча група сторін Оргуської конвенції має підтвердити заявку України на проведення Наради сторін конвенції у 2014 р. Це рішення також може бути не прийняте, якщо Україна не продемонструє реальних кроків у напрямку реалізації вимог конвенції.

Україна зможе вирішити окреслені проблеми лише оперативно прийнявши даний закон. Його впровадження вимагатиме додаткових заходів, включаючи прийняття кількох постанов КМУ, створення інформаційного єдиного реєстру ОВНС. Ця робота має бути розпочата негайно.

Готовність Мінприроди до нової моделі ОВНС не означає, що головні опоненти також “перезавантажились”.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство інфраструктури, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Енергоатом України — це не повний перелік потенційних опонентів, переконувати яких слід на політичному, а не на експертному рівні.

Андрій Андрусевич