Запитання та відповіді онлайн-конференції із Андрієм Мітченком, експертом в сфері якості води та технологій її очищення.
Олег Листопад: Пане Андрію, на своєму блозі Ви пишете переважно про проблеми очищення води, точніше – про технології очищення. Але зрозуміло, що якість очищення в першу чергу залежить від якості первинного ресурсу – річки, озера, підземної лінзи тощо. Назвіть, будь ласка, три (краще – п’ять або десять) найневідкладніших (першочергових) заходів з покращення якості природних вод – поверхневих у першу чергу, оскільки левова частка питної води береться з них (той же Дніпро поїть дві третини українців).
Окремо назвіть ті заходи, які можна задіяти швидко, без значних витрат – і досягти при цьому відчутних результатів.
Андрій Мітченко: Пане Олеже, Як ви вже самі побачили з блогу, моя спеціалізація – очищення води, що вже підготовлена водоканалами до якості, що задовольняє потреби людей та підприємств. Але, відповісти на ваше запитання я все ж хочу.
Нажаль, на мій погляд, жодна з цих проблем не може бути вирішена в найближчій перспективі, саме тому я й займаюсь більш реальними завданнями – очищенням води в місці її споживання.
Андрій Павлишин: Яким чином можна пом’якшити воду без застосування фільтрів (підручними засобами)?
Андрій Мітченко: Шановний Андрію, це дуже загальне запитання, тому що для відповіді на нього потрібно знати склад води, що ви плануєте пом’якшити. Для пом’якшення води без фільтру використовують вапнування, при цьому утворюється осад гідроокису кальцію, що можна відділити від води. Проблема в тому, що вода після цієї процедури буде мати підвищений рН, який треба загасити, наприклад, оцтом.
Андрій Павлишин: Які побутові фільтри для води, що не під’єднуються до системи водопостачання, ви б могли порекомендувати?
Андрій Мітченко: Шановний Андрію, найбільш ефективним «підручним» засобом очищення води вдома дійсно є побутові фільтри. Вони в більшості випадків ефективні і безпечні. Типові фільтри, що не під’єднуються до системи водопостачання – це фільтри «глечики». Принцип дії їх дуже простий: вода очищується при проходженні крізь фільтр-картридж з верхньої частини глечика до нижньої під силою тяжіння. Ефективність, як технологічна так і економічна, таких фільтрів не є зразковою, але це найбільш простий і доступний спосіб очищення води в побуті. Важливо при покупці таких фільтрів звертати увагу не стільки на ціну і дизайн, скільки на придатність картриджу для очищення води саме в вашому регіоні. Для цього варто розпочати з того, які проблеми характерні для води в вашому місті – провести тест води (www.voda.org.ua) або подивитись на основні проблеми на карті якості води на тому ж сайті. Картридж до фільтру повинен підходити саме для вашого регіону.
Володимир Березін: Що входить в обов’язки санстанції по контролю за якістю питної води? Чи є в Україні приклади, коли хтось з СЕС був покараний за невиконання службових обов’язків по контролю за якiстю питноi води? Що робити, щоб заставити СЕС працювати в цьому напрямку?
Андрій Мітченко: Шановний Володимире, СЕС повинно контролювати (і в більшості випадків контролює) відповідність якості води ГОСТ 2874- 82 «Вода питна» в точках споживання води громадянами. Цей документ є застарілим і не нормує багато важливих показників якості води, що впливають на здоров’я людини. Важливо, що СЕС приділяє багато уваги інфекційній безпеці води, і робить це ефективно, тому вода з-під крану в Україні переважно безпечна з точки зору інфекційного забруднення. СЕС виявляє порушення вимог до якості води і інформує про це водоканал і відповідні правоохоронні служби, але відповідальність за якість води несе водоканал. Нажаль в більшості випадків водоканал фізично не може вирішити проблему у зв’язку з недосконалістю очисного обладнання і тоді або припиняє подачу води, або домовляється з СЕС про тимчасовий дозвіл на постачання неякісної води. За такими «тимчасовими» дозволами водоканал може працювати десятиліттями. Так працював Київ після Чорнобилю, так працює Маріуполь і Алчевськ. Треба змінювати систему контролю за якістю води та фінансувати реконструкцію водоканалів. А вам я порекомендував би самостійно піклуватись про якість води у себе вдома через встановлення домашніх фільтрів.
Богдан Дух: Подивившись відео, де Ви радите жителям України користуватись фільтрами, в мене виникло запитання як до спеціаліста в цій галузі, а які фільтри на нашому ринку є хорошими?
Андрій Мітченко: Богдан, фільтрів на нашому ринку багато, і дати однозначну відповідь дуже складно. В цілому є два типи фільтрів – сорбційні та мембранні. Перші очищують воду за допомогою сумішей сорбентів, що розраховані на воду певної якості, а другі – очищують однаково ефективно будь-яку воду, за допомогою мембрани «зворотного осмосу», що фільтруючи, пропускає лише молекули води, затримуючи всі домішки.
Серед сорбційних фільтрів – «глечики», настільні фільтри, фільтри, що вбудовуються в кухню (двох-трьох ступеневі). В них найбільш важливо, щоб фільтруючі картриджі були розраховані на воду, характерну для вашого регіону. Не хотів би, щоб це виглядало як реклама, але на мій погляд, такі фільтри робить тільки ТМ НАША ВОДА. Це дійсно фільтри високої якості, не дивлячись на те, що вони вироблені в Україні.
Мембранні фільтри, або фільтри зворотного осмосу всі більш-менш однакові і відрізняються лише якістю комплектуючих, з яких збираються. Треба орієнтуватися на ціну, не купувати саме дешеве (1000 грн), але там нема чому коштувати 5000 грн. купуйте осмос по ціні 2000-2500 грн і він буде вам служити довго і надійно.
Сергій Андрущенко: Насколько я знаю, фильтры очищают равно как от вредных, так и от полезных элементов. О качестве воды из-под крана и упоминать не хочеться. Каково ваше мнение насчет воды из артезианских скважин, которые стали доступными, по крайней мере, в Киеве?
Андрій Мітченко: Сергей, к воде из бюветов нужно относиться очень аккуратно. Для начала сами сделайте анализ воды из бювета, которым планируете пользоваться. Не используйте пластиковую тару, предназначенную для одноразового использования (ПЭТ-бутылки) – они выделяют при многократном использовании крайне опасный канцероген бисфенол-А. Следите за чистотой бювета, ведь кроме вас это делать некому. И так далее. На мой взгляд, правильно подобранный фильтр, в котором своевременно меняются картриджи, намного более эффективный способ получить чистую воду у себя дома и избежать радикулита.
Олег Крукавський: Чув що бутильована вода шкідлива: через антибіотики, контакт з пластиком й т.п.? Що скажете з цього приводу?
Андрій Мітченко: Олег, бутильована вода не шкідлива. Але антибіотики та біоциди при її виробництві використовуються, а при контакті з пластиком в воду дійсно можуть потрапляти шкідливі і навіть канцерогенні сполуки. Інше питання, що їх концентрація в бутильованій воді в межах норми. Використовуючи бутильовану воду ви повинні розуміти, що ви платите не за воду, а за пластик з якого виробляється пляшка та бензин, що використовується для дистрибуції пляшки. Крім того, менше 1% ПЕТ пляшок в Україні утилізується і переробляється. 99% із них назавжди залишаються на звалищах, або в природі і серйозно забруднюють довкілля. Використовуйте фільтри для води, а фільтровану воду носіть з собою в пляшці багаторазового використання з алюмінію або нержавіючої сталі.
Галина Будинкевич: А яку воду Ви п’єте? Чому зробили такий вибір?
Андрій Мітченко: Галина, я намагаюсь пити фільтровану воду, яку ношу з собою в пляшці багаторазового використання з нержавіючої сталі. Чому роблю саме так, пояснив Олегу (див.вище). Якщо фільтру поряд нема, то п’ю воду «Моршинську» або «Старий Миргород», тому що вони є продуктом купажа (змішування) природної мінеральної води та води після промислового фільтру зворотного осмосу. Я довіряю якості цього виробника, бо добре знайом з їхнім виробництвом.
Святослав Павлюк: Якість питної води в ЄС котнролюється приблизно за 70 показниками, а в нас лише близько 30. За якими з них в нас контоль не ведеться і чому?
Андрій Мітченко: Святославе, є цілий ряд показників якості води, що не нормуються нашим законодавством. Це, наприклад, вміст хлорорганічних сполук, миш’як , свинець, інші. Головна проблема в тому, що навіть якщо завтра законодавство буде змінено, водоканали просто не в змозі будуть виконати вимоги нових стандартів і водопостачання взагалі треба буде припинити. Це і є причиною того, що новий стандарт якості води – САНПіН, з 2001 року і досі чекає на затвердження Верховною Радою.
Зелена Хвиля: Чи допускаєте Ви, що на українських станціях водопідготовки незалежно від результатів аналізу в журнали вносяться показники, які відповідають державним нормам?
Андрій Мітченко: Ні, не допускаю. «Корекція» показників відбувається на етапі погодження якості води з СЕС та ДержСтандартом. В цілому на водоканалах працюють відповідальні та розумні хіміки. Вони роблять все, що можливо для забезпечення нормальної роботи морально застарілих технологій та обладнання. Але вони не можуть покращити ситуацію доки не буде проведена масштабна реконструкція системи централізованого водопостачання.
Андрій Мітченко отримав вищу освіту на хімічному факультеті Московського державного університету, а згодом захистив дисертацію на тему «Вдосконалення сорбційних технологій видалення гумінових речовин із води для раціонального використання водних ресурсів».
Андрій багато розповідає про воду, її якість та очищення на сторінках свого блога Dr. Voda, й все, що він пише, базується на фундаментальних знаннях та великому практичному досвіді.
Нині Андрій Мітченко є директором із розвитку компанії Екософт, яка займає близько 30% українського ринку водопідготовки.
ГО УЕК "Зелена Хвиля" активно використовує інструменти i-tree, які є допоміжними у оцінці екосистемних послуг…
Ділимося чудовою новиною та ще одним корисним інструментом, щодо оцінки екосистемних послуг! Україна тепер -…
11 жовтня нашими фахівцями проведено зустрічі з учнями науково-дослідницької школи "Базис", а також зі студентами-магістрами…
Нещодавно координаторка проєкту i-Tree4UA Олена Козак завітала до Центр якості місцевого самоврядування . Громадська організація сприяє…
Декілька місяців тому ми запустили коротку гугл-форму у наших соцмережах, де хотіли з'ясувати, наскільки ж…
Запрошуємо долучитися до опитування! Ми хочемо глибше вивчити роль зелених насаджень в післявоєнному…