Виклики університетської освіти з питань зміни клімату: розмови на COP 25

Цього року вперше наша громадська організація УЕК «Зелена хвиля», як незалежний спостерігач взяла участь у 25-й Конференції Сторін (COP25) Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), що відбулася у перші два тижні грудня у Мадриді, Іспанія.

Як учасники COP25 сприймають освіту з питань зміни клімату? Які навчальні інструменти та методи використовують університети та інші освітні установи, представлені на СОР цього року? Що заважає ефективній комунікації кліматичних знань?

Олександра Халаїм, голова громадської організації, намагалася з’ясувати ці та інші тематичні питання під час конференції.

Досить багато нових відкриттів на СОР було пов’язано з університетською освітою в США. Примітно, скільки американських університетів та пов’язаних з ними організацій брали участь у COP25. Більше десятка ВНЗ привезли великі (до 25 кожен!)  делегації натхненої студентської молоді.  Молоді люди організували багато сайд-івентів, щоб показати свою обізнаність та презентувати практичні проєкти по темі кліматичних змін.

Так, на сайд-івенті «SDGS for the SDGS: Students Doing Goal-Oriented Science for Sustainable Development Goals», велика група найактивніших студентів з пяти університетських кампусів (Colorado, Clark, Michigan, Connecticut (США) та Monash (Австралія)) презентувала свої локальні дослідницькі проєкти, які стосуються цілей сталого розвитку. Цікаво, що ці дослідження здебільшого виявилися теоретичними, ніж прикладними, як логічно було б очікувати від студентських проєктів, і як це більш прийнятно у ВНЗ Західної Європи.

Але разом із тим, на першому тижні COP25 такого рівня та розмаху сайд-івентів, організованих європейськими університетами, не було. Що це – низька зацікавленість європейських ВНЗ у кліматичній конференції, чи брак організаційних ресурсів щодо підготовки сайд-івенту для СОР?

Але повернемося до прихованих бар’єрів та особливостей освіти з питань зміни клімату в США.  Показовою була коротка розмова за кавою у перерві з професором університету Міннесоти, який привіз на СОР студентську групу. Він викладає курси, пов’язані з зміною клімату, і скаржиться на низький інтерес студентів до цих курсів. За його думкою, причиною цього є майже повна відсутність кліматичних курсів у програмі коледжів у США. Випускники коледжів приходять до університету, не знаючи нічого про проблему зміни клімату – та не зацікавлені дізнатися про неї, стверджує він.

Аналогічний розрив між кліматичною наукою та молодіжним активизмом був підкреслений на панельній дискусії “Contributions of higher education to climate action and implementation of the Paris Agreement”, що організували декани та викладачі університетів  Vanderbilt University, Moravian College, University of Hawai’i (США), National University of Singapore, and Monash University (Австралія). Як було зазначено у представленому дослідженні Goldman and Hyams (2019), “студенти американських коледжів та університетів, як правило, не обізнані щодо концепцій зміни клімату”. Необхідними є інституційні зміни, щоб зробити кліматичні курси обов’язковими в коледжах, підкреслили доповідачки.

Так само було показано недостатність комунікації кліматичної науки для місцевих активістів та місцевих органів самоврядування. «Дослідження на місцевому рівні можуть допомогти тим, хто приймає рішення, відповідати на місцеві проблеми, пов’язані з кліматом… але питання доступу до цієї інформації… залишається викликом», – вказують автори презентованого дослідження (Goldman and Hyams 2019).

Необхідність якісної комунікації науки про клімат піднімалася в приватній розмові з професором з Колорадоського університету. «Нам потрібно робити кліматичну науку більш доступною для сприйняття, та привносити набагато більше міждисциплінарності як в нашу університетську освіту, так і в наші наукові дослідження. Мої колеги з різних факультетів здебільшого просто не знають про наші кліматичні дослідження, оскільки ми не маємо платформи для міждисціплінарного спілкування в університеті”, – каже вона.

Важливе питання в цю проблематику додала Кетлін Роджерс, президент міжнародної організації “Earth Day Network”, у своєму вступному слові на одному з сайд-івентів першого тижня СОР. Від імені організації вона окреслила наміри «Earth Day Network» щодо втілення екологічної освіти до всіх сфер громадянського життя через включення її як складової до системи громадянської освіти. Кліматична та екологічна освіта повинні бути переорієнтовані з освіти, що надає сухі наукові факти та теоретичні знання, до інтегрованої громадянської освіти, що є конструктивним обгрунтованим закликом до дії, стверджує Кетлін.

Кожній дитині, яка народжується сьогодні, найближчим часом доведеться притримуватися «вуглецево-нейтрального» способу життя, щодо викидів парникових газів. І це буде не питанням власної екологічної свідомості чи особистого вибору; це буде викликано простою необхідністю вижити.

Ось чому кліматична освіта повинна ефективно відповідати цим терміновим викликам, будучи частиною громадянської освіти, використовуючи інструменти ефективної наукової комунікації, надаючи молоді навички для практичного втілення змін. Нам потрібні інноваційні трансформативні методи навчання, які слід запровадити у наших університетах. Університетах, що наразі не здатні навчити своїх студентів, як рятувати Землю та себе в умовах кліматичних змін.