За інформацією асоціації “Біолан Україна“, 19 липня поточного року в порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради України був внесений проєкт Закону України «Про органічне виробництво». Ініціаторами законопроєкту виступили Юрій Литвин та Микола Томенко. Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Юрій Литвин.
У пояснювальній записці йдеться про необхідність прийняття закону, оскільки цей напрямок сільськогосподарського виробництва набув в Україні широкого масштабу, і продовжує розвиватися, проте вся робота здійснюється поза законодавчим полем.
Прийняття законопроєкту повинно визначити правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і сировини, а також забезпечення раціонального використання ґрунтового покриву, охорону здоров’я населення та збереження довкілля.
Зелена Хвиля звернулася до експерта органічного ринку, Костянтина Яковчука-Бесараба, із проханням прокоментувати перспективи прийняття даного закону та його важливість для учасників ринку.
Виконавчий директор Київського економічного інституту,
Експерт органічного ринку,
Екс-Генеральний менеджер БІОЛан-Україна (2008-2010)
Зелена Хвиля: Це вже третя редакція закону, яка потрапляє в стіни ВРУ за останні роки. Чим відрізняється остання версія від попередніх та чи може вона бути більш успішною?
– Ця редакція є найбільш “виписаною” та логічною із усіх, котрі мені зустрічалися. Якщо брати до уваги попередню редакцію проєкту Закону Про органічне виробництво, то вона була дуже близькою до тієї, що внесена на розгляд. Над нею працювала робоча група при МінАПК України, до складу якої входили зацікавлені сторони. Зокрема, представники БІОЛану, Швейцарського проєкту ФіБЛ. Така участь дозволила створити максимально лаконічний документ, із врахуванням компетенцій та українського досвіду у органічному виробництві, котрі мали учасники робочої групи.
Мушу зазначити, що цього разу внесення проєкту Закону на розгляд Верховної ради України стало можливим за підтримки Миколи Володимировича Томенка. Микола Володимирович погоджується із думкою про те, що існування такого закону дозволить Україні почати використовувати свій аграрний потенціал і у напрямку органічного виробництва. Це означає як розвиток агросектору за рахунок імпорту технологій, розвиток внутрішнього ринку та експорту на зовнішні ринки, пожвавлення економічної діяльності у агросекторі.
Зелена Хвиля: Що дасть прийняття закону виробникам органічної продукції та споживачам, які мають бажання її купувати?
– Прийняття Закону означає визнання державою такого явища, як органічна продукція, органічний ринок України. Для держави – це перший крок до вироблення візії щодо національних стандартів. Для ринку – зелене світло. Внаслідок такого закону ні у кого не виникатиме запитань, що таке органічна продукція. Імпорт та експорт органіки повинен стати зрозумілішим і однозначнішим. Для виробників – нові можливості, оскільки відкриваються перспективи співпраці не лише із органічними магазинами, але й із традиційними. Для споживачів – більші гарантії якості продуктів, котрі вирощені в Україні. Для сертифікаційних агенцій – правила поведінки на ринку.
Зелена Хвиля: Як Ви оцінюєте обсяг ринку органічних продуктів в Україні та чи може він
зрости після прийняття закону?
– Відповідно до дослідження, котре БІОЛан проводив за співпраці із GFK Україна у кінці 2009 року, на органічні продукти харчування є стійкий попит, котрий значно перевищує пропозицію. За підсумками весни-літа 2010 можна стверджувати, що українські виробники відчутно не просунулися у задоволенні існуючого попиту. Імовірно, що така ситуація зберігатиметься наступних кілька років. Натомість, українські підприємці працюють на те, щоб імпортувати органічні овочі, проте, логічно, це будуть невеликі об’єми, і їх собівартість відрізнятиметься від собівартості української продукції.
Я би утримався від ствердження того, що ринок буде рости, обмежившись констатацією факту, котрий випливає із згаданого дослідження: існує значний попит на органічну продукцію, він далекий від задоволення. Це ствердження справедливе практично для всіх обласних центрів України. Хоча, звичайно, поки Київ є найбільшим споживачем органічної продукції.