Вчені звертають увагу на вплив пластикового сміття в океані на акул, китів та мантів (гігантських скатів).

Дослідження доводять, що морські ссавці можуть проковтнути сотні шматків мікропластику на добу. Невеликі пластикові деталі довжиною менше п’яти міліметрів можуть бути шкідливими для океану та та його мешканців.

У Лос-Анджелесі міська влада розпочала обговорення щодо обмеження використання пластикових соломинок. Напередодні в місті було прийнято рішення про відмову від пакетів. До речі, у деяких містах США (Девіс, Сан-Луїс) уже прийняли положення, що вимагають від ресторанів надавати пластикові соломинки лише, якщо клієнт їх просить.

Троє членів міської ради Лос-Анджелеса виступили з ініціативою обмеження використання пластикових соломинок. Розпочати планують із ресторанів та барів. Головна мета – не забруднювати океани та скоротити кількість відходів, які не розкладаються.

Супутникові спостереження науковців NASA показали, що завдяки забороні використання озонруйнуючих речовин відбувається зменшення озонової діри.

Заборона використання хлорфторвуглеводнів після прийняття Монреальського протоколу дозволила зменшити концентрацію хлору у стратосфері. Саме хлор призводить до руйнування озонового шару.

Китай є одним із найбільших у світі ринків для торгівлі слоновою кісткою. Однак, починаючи з 2018 року вся торгівля є незаконною.

Це рішення — важливий крок у справі захисту слонів. Державні ЗМІ заявили, що за минулий рік ціни на сировину вже знизилися на 65 %. Також протягом 2017 року спостерігалося зниження на 80 % випадків конфіскації слонової кістки, що надходить у Китай. Заборону торгівлі було оголошено минулого року, але чинності вона набула лише у 2018.

Вчені знайшли докази шкоди, яку завдає пластик морським птахам навіть у віддалених водах Антарктиди.

Особливо вразливими вважаються мандрівні альбатроси — птахи, які мають найбільший розмах крил (до 325 см). Альбатроси живляться та годують пташенят рибою, молюсками й ракоподібними, але часто можуть сплутати кальмари та рибу із пластиковими відходами.

Нові дослідження показують, що крихітні пластикові волокна є всюди: у наших океанах, на суші, у їжі, повітрі й навіть у водопровідній воді.

Вода з водопроводу забруднена мікропластиком у багатьох країнах світу. Зразки водопровідної води з понад десяти країн були проаналізовані вченими з Orb Media. За результатами дослідження у 83 % зразків були виявлені мікроволокна пластику.

Найвищий рівень забруднення у США — 94 %. До речі, зразки води були взяті з водопроводу неподалік від Конгресу та штаб-квартира Агентства з охорони навколишнього середовища США. Такий же рівень забруднення виявлено у зразках із Лівану та Індії.

Загальна маса пластику у світовому океані складає приблизно 268 тисяч тонн. Найбільш забрудненою є північна частина Тихого океану, а найчистішими стали південна частина Атлантичного океану та Середземне море. Провівши 24 експедиції, такі результати досліджень отримали новозеландські науковці. Також вони створили інтерактивну мапу світу, яка ілюструє кількість пластикових відходів у різних регіонах. 

Уперше «Велику тихоокеанську сміттєву пляму» (The Great Pacific Garbage Patch) було виявлено в 1997 році. Сміттєва пляма — це ділянка океану, на якій сконцентровано щільні масиви пластику та інших відходів, утворена Північно-Тихоокеанською системою течій.

Скільки парків, скверів та бульварів у Києві? Які види дерев у спеку найактивніше поглинають вуглекислий газ з повітря та мають більший охолоджувальний ефект? Чи готова українська нормативно-правова база з питань утримання міських зелених зон вирішувати проблему зміни клімату? Яким є фактичний відсоток озеленення районів Києва? Чи пов’язаний він із літніми температурами поверхні київських мікрорайонів?

На ці та багато інших питань спробувала відповісти робоча команда проєкту “Управління зеленими зонами як елемент адаптації до зміни клімату в містах”, що тривав з квітня по серпень 2016 року. Проєкт передбачав оцінку можливостей оптимізації міських зелених зон задля адаптації як самих насаджень, так і населення міст до негативних проявів кліматичних змін …

За інформацією Державної екологічної інспекції в Миколаївській області станом на  27 лютого 2011 року пиління червоного шламу з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» майже припинилося у зв’язку із послабленням вітру та снігом. Спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби ґрунту в зоні розповсюдження пилу. На адресу генерального директора ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» направлено припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства. Після отримання результатів лабораторних досліджень ґрунтів будуть розраховані збитки, завдані навколишньому природному середовищу та пред’явлено претензію підприємству.

“Нові плани щодо полегшення навігації на проблемних ділянках Дунаю можуть поставити під загрозу одні з наймальовничіших місць та природних цінностей річки”, – повідомили представники WWF після оголошення планів Європейської Комісії збільшити річкове судноплавство в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Басейн річки Дунай, найбільший міжнародний річковий басейн у світі, охоплює 19 країн, і на даний час тут мешкають близько 100 мільйонів чоловік. Чверть з них залежить від річки як головного джерела питної води.