За інформацією Державної екологічної інспекції в Миколаївській області станом на  27 лютого 2011 року пиління червоного шламу з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» майже припинилося у зв’язку із послабленням вітру та снігом. Спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби ґрунту в зоні розповсюдження пилу. На адресу генерального директора ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» направлено припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства. Після отримання результатів лабораторних досліджень ґрунтів будуть розраховані збитки, завдані навколишньому природному середовищу та пред’явлено претензію підприємству.

“Нові плани щодо полегшення навігації на проблемних ділянках Дунаю можуть поставити під загрозу одні з наймальовничіших місць та природних цінностей річки”, – повідомили представники WWF після оголошення планів Європейської Комісії збільшити річкове судноплавство в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Басейн річки Дунай, найбільший міжнародний річковий басейн у світі, охоплює 19 країн, і на даний час тут мешкають близько 100 мільйонів чоловік. Чверть з них залежить від річки як головного джерела питної води.

Веб-сайт press.cv.ua оприлюднив відео та лист очевидця про безвідповідальну поведінку працівників комунальних служб, які, очищуючи міст, сніг разом із брудом, що, очевидно, містить токсичні речовини автомобільних вихлопів та залишки пального і мастильних матеріалів, скидають прямо в річку Прут.

“Сьогодні у Чернівцях став свідком здавалося б такої необхідної роботи – прибирання та розчищення доріг комунальниками. Було б все звично, якби не одне але. В полудень кілька роботяг з комунальної служби спецтехнікою згрібали брудний сніг насичений токсинами на мості через р. Прут. І щоб далеко не їздити, викидували його з мосту прямо в річку”, – написав очевидець редакції видання.

Як повідомляє видання “Новий час“, про це йдеться в Розпорядженні КМУ № 2047-р від 03.11.2010 року, розміщеному на сайті Верховної Ради України.

Відповідно до документу, скидання промвод дозволено в період з 1 листопада 2010 року по 1 березня 2011 року кільком підприємствам Кривбасу – ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Суха Балка», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Скидання надлишкових промвод проводиться із ставка-накопичувача у р. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. Міністерству промислової  політики,  Міністерству  охорони навколишнього природного середовища, Державному комітетові водного …

3 листопада 2010 року ВЕГО «МАМА-86» за участі Департаменту екологічної безпеки Мінприроди та НЦПНВ провела в агенції Інтерфакс прес-конференцію на тему «Прорив у вивезенні з України надтоксичних речовин дає надію на повне звільнення».

За останні кілька років коштом державного бюджету вдалося вивезти та безпечно знищити за кордоном майже 3 тис. тонн непридатних пестицидів (НП) з усієї України, вилучити і затарити 8,5 тис. тонн гексахлорбензолу з Калуша, а також  затарити 1,3 тис. тонн преміксу із Закарпатської області, половина якого вже вивезена і знищена.

В Україні існує потенційна загроза техногенних катастроф на зразок тієї, що трапилася після прориву дамби резервуару для зберігання відходів алюмінієвого виробництва в Угорщині.

Зокрема, відповідно до повідомлення ТСН, Міністерство із надзвичайних ситуацій України розпочало позапланову перевірку двох українських підприємств, які мають шламонакопичувачі для зберігання небезпечних відходів: Миколайвського глиноземного заводу та Запорізького алюмінієвого комбінату.

На Запорізькому алюмінієвому комбінаті розташовується заморожене шламосховище обсягом 5-6 млн. куб. м. Миколаївський глиноземний завод займається постійною переробкою глинозему і складує відходи переробки в двох сховищах загальним обсягом понад 20 млн. куб. м. За даними експертів, сховища на українських комбінатах несуть більш серйозну загрозу екології ніж угорські. “Склад наших шлаків більш рідкий, і у …

Як повідомляла Зелена Хвиля, в Угорщині сталася масштабна екологічна катастрофа з виливом небезпечних відходів алюмінієвого виробництва. Всесвітній фонд природи в Угорщині повідомляє, що суміш шламу та води із високим вмістом лугів потрапила в притоки Дунаю й викликала підвищення рівня лужності в водоймах.

Українська служба ВВС повідомляє, що лужність води підвищилася в річках Раба, Марцаль та рукаві Мошоні-Дунай, що знаходиться на відстані 10 кілометрів від основного русла. Рівень рН досягає 9.3 при нормі 6-8.

Представники WWF звертають увагу, що резервуар, де вудбулася аварія, не єдиний в Угорщині – існує ще два резервуара, один з яких має площу 40 гектарів та знаходиться в безпосередній близькості до Дунаю.

Карта, де відзначено …

Внаслідок прориву дамби резервуару для зберігання відходів алюмінієвого виробництва в Угорщині стався масштабний витік червого шламу, який затопив два навколишніх села (Devecser та Kolontar).

За останньою інформацією, внаслідок аварії дві людини загинули, ще семеро вважаються зниклими безвісти, а 120 людей зазнали ушкоджень (хімічні опіки, ушкодження очей). Розпочалися роботи із відселення населення та надання їм медичної допомоги.

Під загрозою затоплення небезпечними хімічними відходами знаходяться й деякі інші прилеглі населені пункти.

Вчора в ZIK відбулася прес-конференція представників Комітету екологічного порятунку з приводу ситуації на Грибовецькому сміттєзвалищі.

Посилаючись на офіційні документи, голова наглядової ради Комітету екологічного порятунку Юрій Дмитришин повідомив, що насправді на Грибовицькому сміттєзвалищі зберігається 500 тисяч тонн кислих гудронів. Дмитришин наголосив, що різні чиновники називають різну кількість гудронів: від 200 до 400 тисяч тонн, проте Комітету екологічного порятунку вдалось встановити, що насправді їх кількість – аж 500 тисяч тонн.

«Це вказано у відповіді Жовківської районної державної адміністрації при відповіді на депутатський запит. За їх інформацією та підрахунками, саме така кількість кислих гудронів є на Львівському полігоні твердих побутових відходів», – сказав Юрій Дмитришин.

Журнал Nature опублікував результати дослідження, яке розглядає вплив цілого ряду негативних чинників на річки світу. Дослідження враховувало забруднення річок, проекти із будівництва дамб, обсяги стоків із сільськогосподарських земель, наявність інвазивних видів та зникнення характерних для певного регіону видів, розвиток рибальства та інші чинники людського впливу. За результатами роботи було оцінено стан річкових систем з точки зору загрози для втрати біорізноманіття та загрози для забезпечення водою населення та економіки.

Висновок – невтішний. Майже 80% населення світу мешкає на територіях, де внасідок антропогенного впливу на річкові системи спостерігається високий рівень загрози для надійного водозабезпечення чи біорізноманіття.