Мало хто думав про те, як підводні мешканці пристосувались до зимівлі в умовах наших річок та озер. Але, насправді, це найбільш відповідальна пора у життєвому циклі риб. Під час зимівлі більшість риб збираються у зграї, які інколи сягають десятків тисяч особин. Вибирають вони місця з ледь помітною течією, у озерах – поблизу підводних джерел, а у водосховищах, зазвичай, – у затоках єриках та на глибоких руслових ямах з хорошим водообміном та кисневим режимом.
Життєві функції риб взимку уповільнюються, трофічна активність спадає, а деякі види риб можуть впадати у так звану «сплячку».
Саме у цей період риби готуються до найбільш відповідального моменту свого життя – відтворення (весняного нересту).
Взимку вони зазнають чимало труднощів. Насамперед, внаслідок утворення криги на водоймах сповільнюються процеси водообміну у водоймах. На окремих мілководних ділянках водойми можуть промерзати до дна, в наслідок чого деякі акваторії можуть відокремлюватись від русел річок. Це може негативно впливати на умови зимівлі підводних мешканців. Але найбільший вплив спричиняє товщина снігового покриву на кризі. Чим більша його товщина, тим складніше насичується вода так потрібним для риб киснем. Брак кисню може призводити до зимової задухи риб у водоймах. Якщо не проводити хоч якихось заходів для її попередження, то у окремих водоймах або ділянках водосховищ може спостерігатися дуже висока смертність риб у водоймах (дуже часто 100 %).
Одним із дієвих заходів, що позитивно впливає на кисневий режим водойми, є прорубування значної кількості лунок на окремих ділянках акваторій. В такі лунки вставляють невеличкі «снопики» очерету, що дозволяє навіть в дуже сильні морози декілька днів підтримувати насичення води киснем. Тож, якщо ви хочете зберегти життя підводних мешканців, то спробуйте під час прогулянки біля водойм зробити декілька подібних лунок. Цим ви збережете життя не одному десяткові риб.
Науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»
Бондарєв Д.Л.
Фото: Андрусевич К.В.