Головна | Біорізноманіття

Країни, що розвиваються, вимагають компенсації за використання своїх генетичних ресурсів

11 Листопада 2010


2010 - рік біорізноманіття

2010 - рік біорізноманіття

30 жовтня у місті Нагоя (Японія) майже 200 країн підписали протокол, значення якого важко переоцінити для майбутнього розвитку людства. Адже саме він визначить цілі та пріоритети у сфері захисту довкілля на найближчі десять років.

Нагадаємо, що 2010 рік було проголошено Організацією Об’єднаних Націй роком біорізноманіття. Лідери держав усього світу приділяють особливу увагу питанням зміни клімату, втрати біологічного різноманіття, деградації озонового шару, доступу до чистих і енергетичних ресурсів. Ці проблеми носять глобальний характер, а отже не можуть бути вирішені силами окремої держави. Для їх розв’язання необхідна консолідація сил на глобальному рівні.

З 18 по 29 жовтня у місті Нагоя було проведено конференцію, в якій взяли участь 18 тисяч представників із 193 країн. Основними темами для обговорення в рамках конференції були раціональне використання первинної, перетвореної енергії, природних ресурсів та стан довкілля. Вчені підрахували, що 60% екосистем планети вже не в змозі виконувати у повному обсязі екологічні функції, від яких залежить наше існування – виробництво продуктів харчування, забезпечення водою, регулювання клімату.

В результаті роботи конференції було прийнято стратегічний план розвитку «Цілі 2020».  Нова стратегія ООН із збереження біорізноманіття на планеті передбачає зниження темпів вимирання біологічних видів до 2020-го року у два рази порівняно із сучасними темпами, та збільшення кількості заповідних територій на суші до 17 % (нині – близько 10%)  та до 10 % в океані (нині – близько 1%).

Також на конференції було визначено питання фінансування природоохоронних проектів, адже доволі часто країни, що розвиваються, не можуть собі дозволити перетворити на заповідники досить велику площу територій, які б могли бути використані у промисловості. Було досягнуто домовленостей, що більш розвинені країни частково профінансують природоохоронні проекти у країнах, які розвиваються. Зокрема, Японія вже виділила 2 млрд. доларів США на допомогу іншим країнам.

Тривалий час сторони не могли дійти згоди та прийняти Протокол з генетичних ресурсів (access and benefit sharing), оскільки у країнах, що розвиваються, знаходиться велика частка невивчених генетичних ресурсів. Таким чином, уряди цих країн вимагають, щоб великі фармацевтичні компанії ділилися з ними прибутком, який було отримано з продажу медикаментів розроблених на основі рослин та живих організмів, що знаходяться на їх території.

Незважаючи на деякі розбіжності 30 жовтня Протокол все ж вдалося прийняти. Його підписали майже всі країни-учасники конференції, окрім трьох: США, Андорри та Ватикану.

Представники Міжнародної торгової палати брали активну участь в усіх етапах переговорів. Вони вважають, що вже розпочався період з адаптації Нагойського протоколу на місцевих рівнях. Такої ж думки притримується і Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов: «Хоча проблеми зміни клімату, зменшення природних ресурсів та біорізноманіття носять глобальний характер, їх вирішення нерозривно пов’язано із конкретними діями на місцевому рівні. Необхідно проводити системну роботу, проводячи консультації щодо інноваційних енергозберігаючих технологій серед провідних національних компаній».

Прес-служба Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine)

957 переглядів