Головна | Біорізноманіття

Флоридські пуми уникнули вимирання

4 Жовтня 2010


П’ятнадцять років тому Флоридським пумам загрожувала серйозна небезпека. Лише близько двох десятків цих хижаків жили в південній Флориді і через інбридинг страждали від вад серця, репродуктивних проблем та інших хвороб. Вчені підрахували, що існувала 95% вірогідність того, що пуми вимруть протягом 20 років, якщо нічого не буде зроблено.

Флоридська пума

Флоридська пума

На щастя, щось все таки трапилося. У 1995 році біологи надали нового життя пумам, випустивши в Південній Флориді вісім пум з Техасу. У випуску журналу Science за 24 вересня комплексний аналіз показує, як генетичне підкріплення значно поліпшило здоров’я пум. “Найважливіше, те що є насправді новиною, це наскільки значним було покращення [здоров’я]”, говорить біолог Крейг Пекер з Університету Міннесоти, Твін-сітіс, який написав коментар про результати дослідження.

До початку 20 століття полювання на Флоридських пум призвело до майже повного вимирання цих тварин. До 1980 року біологи почали відстеження та вивчення тварин, що збереглися. У 1992 році експертна група дослідників закликала збільшити генетичне різноманіття пум. Три роки по тому Міністерство внутрішніх справ США переселило вісім пум з Техасу до Флориди. Після переселення спеціалісти з дикої природи продовжували відстежувати здоров’я та кількість Флоридських пум, пум з Техасу і їх потомства. Стівен О’Брайен, генетик з Лабораторії геномної різноманітності Національного інституту раку в місті Фредерік, штат Меріленд, і його колеги досліджували генетичні наслідки.

Однак, деякі біологи нетерпляче відносились до темпів роботи команди О’Брайена. У 2005 році група на чолі з екологом Стюартом Піммом з Університету Дюка в місті Дарем, Північна Кароліна, зібрали відкриті дані, які були розголошені в доповідях спеціалістів з дикої природи і опублікували аналіз, який показує, що кошенята з Техаською кров’ю виживали з вірогідністю в три рази вищою, ніж кошенята чистокровних Флоридських пум.

Більш детальний аналіз О’Брайена також показує значні поліпшення. До 2007 року чисельність популяції зросла до 100 осіб. Відсоток виживання був вищим для кішок з Техаською кров’ю. Між 2002 і 2004 роками 21% потомства інбредних кішок вижили, в порівнянні з 53% для тих, хто мав Техаську кров. Поширеність вад серця у змішаного потомства була 8% – удвічі менше, ніж у чистокровних пум з Флориди. Більш генетично різноманітні тварини також були помітно більшими і сильнішими. “У цілому”, – говорить біолог Пол Байєр з університету Північної Арізони в Флагстаффі, який не брав участі у дослідженні, – “стаття вимальовує “драматичну картину переваг генетичного відновлення”.

Однак проблеми пум ще не вирішені. Їх кількість в даний час лише близько 130 осіб – це набагато нижче цілі в 500 осіб, досягнення якої є необхідним для підтримки стабільної, здорової популяції. Більше того, останнім часом чисельність популяції не збільшується і знову починають з’являтися ознаки інбридингу.

Автор: Ерік Стокстед
Джерело: Science, переклад Українського наукового клубу.

1263 переглядів