Головна | Погляди

Банк як агент модернізації

5 Серпня 2010


Максим Титов

Максим Титов

Зелена Хвиля публікує уривок погляда Максима Титова, керівника програми стимулювання інвестицій в енергозбереження IFC в РФ. Повна версія публікації надрукована у виданні “Ведомости“.

…Кредит (credo) — це передусім довіра. Від ступені довіри банка до клієнта залежать умови кредиту:  відсоток, термін кредиту, розмір застави. Довіра, а точніше – її економічна суть, що виражається у відсотках, рублях,  доларах й т.п., залежить від ризику, який несе банк, видаючи гроші клієнту. Саме оцінка ризику – це найбільш  важливий, мабуть, етап, коли клієнт може й має себе показати з кращої сторони. Чим глибше банк загляне в таємниці справи, тим прискіпливіша буде оцінка ризиків. В умовах зростання тарифів на енергоносії, як ніколи раніше, актуально звернути увагу на енерговитрати клієнта. Той, хто в умовах кризи палить, за влучним виразом Мєндєлєєва, атмосферу асигнаціями, не заслуговує на довіру. А тому, не заслуговує на кредит банка.

Протягом кількох років, створюючи ринок фінансування енергоефективних проектів в Росії, ми мали можливість переконатися на практиці, що підприємства, які здійснюють такі проекти, – більш надійні позичальники, адже енергозбереження покращує їх фінансову стійкість та збільшує прибуток.

Згадаємо Принципи Екватора, підписані найбільшими світовими фінансовими інститутами й до цих пір так і не підписані жодним російським банком. Дуже важливо, щоб наші фінансові інститути побачили зв’язок між дотриманням високих екологічних стандартів при здійсненні інвестиційного проекту і ризиками, які банк (інвестор) понесе у випадку техногенної катастрофи чи забруднення навколишнього середовища.

Тому і роль екологів повинна, на мою думку, полягати не лише в тому, аби вимагати закриття небезпечних виробництв і заборони на нові небезпечні проекти на ранніх етапах реалізації. Експерти в сфері екології можуть допомогти інвесторам, демонструючи їм екологічну сторону інвестиційних проектів, говорячи їх мовою: наприклад, не тільки про кількість птахів, що загинуть, а й про суму штрафа, який доведеться сплатити за ліквідацію нафтової плями. Або про суму, яку необхідно буде витратити на розселення мешканців, житло яких було затоплено в результаті прорива дамби.

Тим не менш, в цьому консервативному середовищі лід зрушився. Нещодавно на одній зустрічі з банкіром я без особливої надії на розуміння розповідав, що критерій зниження викидів парникових газів за кожним із проектів, профінансованим банком, є важливим, оскільки ми таким чином беремо участь у боротьбі з глобальним потеплінням. Однак, банкір перебив мене й почав пояснювати, що наше з ним рідне місто він любить й хоче бачити його чистим та зеленим. Тому ніколи не дозволить, аби банк, яким він керує, фінансував які-небудь екологічно брудні виробництва чи сучасну комерційну забудову, яка спотворює історичний центр. Цій людині навіть не потрібно було пояснювати, навіщо й для кого насправді були розроблені та підписані провідними банками світу Принципи Екватора. Ця людина вже знала все краще за мене. Це був, не побоюсь цього слова, банкір моєї мрії. Людина, яка прийшла до мене, щоб зрозуміти, як я можу допомогти йому зробити його бізнес не лише більш стійким, але й більш чистим.

________________________-

Дивіться також відео виступу Максима Титова про фінансування енергоефективних проектів в Росії за участю IFC (відео досить довге, але варте уваги!).

1000 переглядів